К-38917/06
09 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів:Костенка М.І.,Ланченко Л.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Євтушевському В.М.,
за участю:
представника позивача - Хоми Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сокальського міського комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства
на постановугосподарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року
у справі № 5/599-13/95А
за позовомСокальського міського комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства
до Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступник - Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області)
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
Позивачем з урахуванням уточнень було заявлено позов про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 20 березня 2006 року № 0007701530/3, № 0007711530/3, № 0007681530/3, № 0003561501/3, № 0003581501/3 та № 0003571501/3.
Постановою господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року позов задоволено повністю.
Визнані нечинними податкові повідомлення - рішення від 20 березня 2006 року № 0007701530/3 на суму 13 753, 89 грн., № 000771153/3 на суму 2 354, 66 грн., № 0007681530/3 на суму 1 942, 66 грн., № 0003561501/3 на суму 143, 75 грн., № 0003581501/3 на суму 7 923, 51 грн., № 0003571501/3 на суму 128, 13 грн., всього на 26 246, 60 грн.
В частині позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 29 липня 2005 року № 0007681530/0, № 0007711530/0, № 0007701530/0 та від 08 лютого 2006 року № 0000101530/0 провадження у справі закрито.
Стягнуто з ДПІ у Сокальському районі Львівської області на користь позивача 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.
В касаційній скарзі та в доповненнях до неї позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Сокальському районі Львівської області, посилаючись на безпідставність касаційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
29 липня 2005 року Сокальське відділення Червоноградської ОДПІ прийняло наступні податкові повідомлення - рішення:
1) № 0007701530/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 241 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 27 507, 78 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 13 753, 89 грн.;
2) № 0007711530/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 126 312, 90 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 25 263, 58 грн.;
3) № 0007681530/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 19 426, 58 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 1 942, 66 грн.;
4) № 0003561501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 45 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 718, 75 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 143, 75 грн.;
5) № 0003571501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 1 281, 30 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 128, 13 грн.;
6) № 0003581501/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 333 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 15 847, 02 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 7 923, 51 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого 20 березня 2006 року Сокальське відділення Червоноградської ОДПІ прийняло наступні податкові повідомлення - рішення:
1) № 0007701530/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 241 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 27 507, 78 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 13 753, 89 грн.;
2) № 0007711530/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 11 773, 30 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 2 354, 66 грн.;
3) № 0007681530/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 19 426, 58 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 1 942, 66 грн.;
4) № 0003561501/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 45 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 718, 75 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 143, 75 грн.;
5) № 0003571501/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 1 281, 30 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 128, 13 грн.;
6) № 0003581501/3, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 333 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 15 847, 02 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 7 923, 51 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оспорювані податкові повідомлення - рішення були прийняті відповідачем з порушенням строку давності, передбаченого підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, головним чином виходив з того, що позивачем було несвоєчасно сплачено до бюджету задекларовані суми зі збору за геологорозвідувальні роботи, тобто ним було порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, передбаченого підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що тягне за собою застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на те, що строк давності, передбачений підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», поширюються лише на податкові зобов'язання з податків та зборів (обов'язкових платежів) і не поширюється на штрафні санкції, передбачені цим Законом.
Однак такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з огляду на наступне.
Абзацом першим преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, відноситься дозагальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, щодо узгодження податкового зобов'язання, строків погашення податкового зобов'язання та відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, поширюються на збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств (положення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону).
Відповідно до п. 131 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115, та п. 6.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309, базовим податковим періодом для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, є календарний квартал.
Таким чином, платник збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом п'ятдесяти днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Отже, суди попередніх інстанцій, перевіряючи правомірність застосування оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», мали відповідно до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановити чи здійснювалась позивачем сплата узгоджених податкових зобов'язань з дотримання цих строків або ж ці строки були ним порушені.
При цьому колегія суддів зазначає, що за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції, передбачені ст. 17, є складовою податкового зобов'язання, а відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 цього ж Закону.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій також мали встановити чи здійснив відповідач визначення штрафних санкцій в межах 1095 днів (строку давності), наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відповідний базовий податковий період.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до п. 13, п. 14 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110, податкове повідомлення - рішення, яким, зокрема, визначаються штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», має складатись на наслідками матеріалів перевірок, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті, а тому прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень без акту перевірки є неправомірним.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами норм матеріального та процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року підлягають скасуванню, а справа відповідно до ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Сокальського міського комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства задовольнити частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 06 червня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2006 року скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _______________________ Л.І. Бившева
Судді: _______________________М.І. Костенко
_______________________ Л.В. Ланченко
_______________________ Є.А. Усенко
_______________________ Т.М. Шипуліна