Справа № 757/62/13-ц
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/9457/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Оніщук М.І.
3 липня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Оніщука М.І.,
суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Товарницькій А.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача МазураВ.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2013 року по цивільній справі позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» про стягнення безпідставно набутих коштів,
У січні 2013 року позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 32617 грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що 28.02.2012 о 14:30 год. під час проведення валютно-обмінної операції в приміщенні Біличанського відділення ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», вона забула свої грошові кошти в розмірі 32617 грн. В подальшому, від касира банку ОСОБА_6 вона дізналась, що грошові кошти були виявлені та оприбутковані до каси банку при проведенні аудиторської перевірки каси. 23.03.2012 вона звернулась з заявою до керівництва банку з проханням повернути кошти, але письмовими відповідями банку їй в цьому було відмовлено з посиланням на правомірність проведеної банком операції з оприбуткування грошових коштів. Оскільки відповідач заволодів грошовими коштами позивача без відповідної правової підстави, останній просив вказані кошти стягнути з відповідача.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2013 позов задоволено частково - стягнуто з ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на користь ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 30227 грн. та судовий збір в сумі 302 грн. 27 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному встановлені обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно частково задовольнив позов, оскільки позивачем не було надано жодного доказу на обґрунтування позовних вимог, зокрема не доведено факт відвідування відділення банку та належності грошових коштів саме позивачу. Також зазначив, що позивачем не було доведено твердження про безпідставне набуття або зберігання відповідачем майна відповідно до ст. 1212 ЦК України, яке належить позивачу, а тому посилання на ст. 1213 ЦК України про обов'язок повернення відповідачем коштів є безпідставним.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем набуті грошові кошти позивача без достатньої правової підстави, а тому вони повинні бути повернуті позивачу, однак в меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, оскільки вказана позивачем сума не ґрунтується на матеріалах справи.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач постійно користується послугами саме Біличанського відділення ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», що підтверджується відповідними квитанціями про сплату комунальних послуг, про проведення валютно-обмінних операцій.
28.02.2012 о 14:30 год. під час проведення валютно-обмінної операції в приміщенні Біличанського відділення ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», позивач забула свої грошові кошти. Сума грошових коштів, за твердженням позивача, становила 32617 грн. 00 коп.
Позивач вказувала, що від касира банку ОСОБА_6 вона дізналась, що грошові кошти були виявлені та оприбутковані до каси банку при проведенні аудиторської перевірки каси.
Актом ревізії цінностей від 28.02.2012, проведеному у Біличанському відділенні ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», у касира-бухгалтера ОСОБА_6 було виявлено надлишок коштів в національній валюті в розмірі 30227 грн. 00 коп. (а.с.77).
В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача підтвердив, що при з'ясуванні обставин наявності надлишкових коштів в касі банку, касир ОСОБА_6 пояснила, що зазначені кошти забула саме ОСОБА_5 Крім того, інші особи не заявляли своїх вимог щодо зазначених коштів, вони дійсно були виявлені та оприбутковані банком, касир зазначала, що ці кошти належать позивачу.
Вказані обставини були підтверджені сторонами й під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
У відповідності з вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та проаналізувавши норми закону, які регулюють виниклі спірні правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих ним грошових коштів в розмірі, визначеному актом ревізії цінностей від 28.02.2012.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем заявлених ним вимог та відсутності у суду підстав для застосування правової норми ст. 1212 ЦК України, колегія судів вважає безпідставними і не обґрунтованими, оскільки судом першої інстанції вірно визначено суть спірних правовідносин та, як наслідок, правильно застосовано норму матеріального права.
При цьому слід зазначити, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення не впливають.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді