02 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.,
при секретарі: Іванову Ф.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на те, що особисто копію заочного рішення отримала лише 06.03.2013 року.
У судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник позивача Скурська В.В. просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.02.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість по кредиту та судові витрати на загальну суму 62 653,54 грн.
Ухвалою цього ж суду від 11.04.2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.11.2011 року апеляційна скарга була повернута апелянту та роз'яснено порядок подачі апеляційної скарги на заочне рішення.
26.12.2011 року ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою на заочне рішення. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2012 року апеляційна скарга визнана неподаною та повернута заявнику, оскільки останній не виконав вимог ухвали про сплату судового збору.
18.03.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустила встановлений законом строк на подачу такої заяви без поважних причин.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та нормам процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто отримала судову повістку на судове засідання на 03.02.2011 року (а.с. 48).
Згідно супровідного листа від 07.02.2011 року копія заочного рішення суду направлена судом першої інстанції ОСОБА_1 за адресою, за якою нею отримана судова повістка.
Також ОСОБА_1 особисто отримала судову повістку на судове засідання про розгляд заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення на 11.05.2011 року (а.с. 70).
15.01.2010 року ОСОБА_1 видала на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 довіреність (а.с. 87). ОСОБА_6 згідно з довіреністю від 25.10.2011 року був також представником відповідача ОСОБА_3 (а.с. 110) та як вбачається з матеріалів справи подавав від імені ОСОБА_3 19.12.2011 року апеляційну скаргу на заочне рішення, а 30.11.201 року приймав участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З викладеного вбачається, що представник ОСОБА_1 мав копію заочного рішення ще у 2011 році, а ОСОБА_1 знала про таке рішення принаймні 11.05.2011 року, коли отримала повістку на судове засідання про перегляд такого рішення та при добросовісному користуванні своїми процесуальними правами могла б отримати копію цього рішення, проте, до 06.02.2013 року з питання отримання копії рішення суду не зверталася.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 222 ЦПК України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного тексту рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох робочих днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Зважаючи на вимоги зазначеної норми, а також на вимоги ч. 2 ст. 228 ЦПК України, згідно з якою відлік часу на подачу заяви про перегляд заочного рішення починається з дня отримання його копії та виходячи з того, що матеріали справи не містять зворотного поштового повідомлення про отримання копії рішення відповідачем ОСОБА_1 суд першої інстанції помилково залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
Згідно із заявою та розпискою про отримання копії рішення така копія була отримана ОСОБА_1 06.02.2013 року.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання про розгляд заяви про скасування заочного рішення на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2013 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Справа № 2-1855/11
№ апеляційного провадження: 22-ц-796/7085/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.