Ухвала від 02.07.2013 по справі 2а-10512/11/0531

Головуючий у 1 інстанції - Черткова Н.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року справа №2а-10512/11/0531 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 2а-10512/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2011 року та надалі.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.09.2011 року позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 12.03.2011 року залишені без розгляду.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 13.01.2011 року до 22.07.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни " , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом з цим, пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності з 23 липня 2011 року, зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до 23 липня 2011 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином, беручи до уваги позовні вимоги позивача колегія суддів зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, вважати 22 липня 2011 року.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 2а-10512/11/0531 - залишити без задоволення.

Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 2а-10512/11/0531 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.В. Попов

Попередній документ
32193760
Наступний документ
32193762
Інформація про рішення:
№ рішення: 32193761
№ справи: 2а-10512/11/0531
Дата рішення: 02.07.2013
Дата публікації: 05.07.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: