Головуючий у 1 інстанції - Добнєв С.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
03 липня 2013 року справа №2а-8879/11/0531
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Геращенка І.В.
суддів: Арабей Т. Г., Губської Л.В.
за участю сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2011 року у справі № 2а-8879/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії, як "Дитині війни",-
08.08.2011 року позивач звернувся до Куйбишевського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як "Дитині війни".
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2011 року позовна заява задоволена частково.
Відповідач зобов'язаний нарахувати та сплатити доплату до пенсії в розмірі 30% від пенсії за віком як дитині війни з 01.09.2010 року до 22.07.2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи "діти війни", це підтверджується посвідченням у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, що визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 цього Закону України, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
У 2008 році Законом України від 28 грудня 2007 року № 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ) статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам же війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія судів зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної соціальної допомоги як дитині війни. Звернення позивача до відповідача із заявою щодо сплати зазначеного виду допомоги за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Крім того, сплата соціальної допомоги як дитині війни не пов'язується з подачею відповідної заяви, зазначені дії відповідачем повинні здійснюватись самостійно.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Норми статті 268 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, на погляд колегії, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки виплата щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, не пов'язана з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Крім того, слід зазначити, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватись також положення статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення"цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення"застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"відсутні.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача з 01.09.2010 року по 07.02.2011 року слід залишити без розгляду.
Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 08.02.2011 року до 22.07.2011 року з урахуванням фактично отриманих сум.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та часткового залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 24, 99-100, 160, 167, 184, 195, 183-2, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 02 вересня 2011 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2011 року у справі № 2а-8879/11/0531.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як "дитині війни" за періоди з 01.09.2010 року по 07.02.2011 року - залишити без розгляду.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про стягнення щомісячного підвищення до пенсії як "дитині війни" - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 08.02.2011 року до 22.07.2011 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська