Справа № 369/1219/13-ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.
Провадження № 22-ц/780/3874/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Категорія 26 04.07.2013
Іменем України
03 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Бобка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У лютому 2013 року позивач ТОВ «Укргаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, посилаючись на те, що 14 січня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3/1/12/83/Ж (далі - Договір 1), та договір № 4/1/12/84/Ж (далі - Договір 2) участі у будівництві об'єктів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об'єкту будівництва за договором 1 виявилась більшою, ніж запланована на 1,32 кв.м., об'єкту будівництва за договором 2 - фактично більшою на 1,52 кв.м.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача по вказаним об'єктам будівництва становить 21 513,00 грн.
Відповідно до умов п. 3.10 договору1 та договору 2, у випадку, якщо за результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об'єкту будівництва буде більшою за проектну, замовник зобов'язується протягом строку обігу облігацій до моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта будівництва сплатити позивачу кошти, у розмірі, який буде визначений з розрахунку кількості додаткових метрів.
Просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 21 513,00 грн., а також судові витрати по справі.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2013 року в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укргаз» до ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб - учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи визнав встановленими наступні обставини, а саме те, що 14 січня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3/1/12/83/Ж (далі - Договір 1), та договір № 4/1/12/84/Ж (далі - Договір 2) участі у будівництві об'єктів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальна проектна площа якої становить 44,88 кв.м. та квартира НОМЕР_1, загальна проектна площа якої також становить 44,88 кв.м.
Також судом встановлено, що за результатами обмірів БТІ фактична загальна площа об'єктів будівництва виявилася більшою ніж запланована на 1,32 кв.м. та 1,52 кв.м.
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки п. 3.10 Договору 1 та Договору 2, укладених між сторонами, не містить жодних умов про внесення на поточний рахунок Емітента суми, яка дорівнює вартості додаткової площі за ринковою ціною придбання облігацій відповідно до Інформації про випуск облігацій, у разі коли фактична площа буде більшою за проектну, а містить лише умови про порядок додаткового придбання облігацій протягом строку їх обігу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками,оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 року з наступними змінами та доповненнями, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Згідно ч. 2 ст. 5 цього Закону, інвестори - субєкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в обєкти інвестування.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Згідно ст. 9 зазначеного Закону, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 № 332 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2006 № 1178), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.08.2003 за № 706/8027 передбачено, що розміщення, обіг та емісія встановлюються проспектом емісії цінних паперів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" проспект емісії цінних паперів це документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (чинною на момент придбання облігацій), емітент цінних паперів (далі - емітент) - держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
Статтею 10 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (чинною на момент придбання облігацій) передбачено, що облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Згідно з статтею 22 Закону України "Про цінні паперипаперипапери і фондову біржу" (чинною на момент придбання облігацій) порядок реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а також інформації про їх випуск визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Положенням про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2003 № 322 (в редакції, яка діяла на момент придбання облігацій) емітент облігацій підприємств - юридична особа, що від свого імені розміщує облігації і бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед власниками облігацій; погашення облігацій - виплата номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій;
Пунктом 9, та п. 10 Вказаного Положення передбачено, після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з вимогою викупити оплачені власником облігації. Погашення облігацій може здійснюватися грошима або товарами та/або послугами відповідно до умов розміщення облігацій. Строк погашення облігацій не повинен перевищувати одного року з дати початку погашення.
Відповідно до Витягу проспекту емісії, наданим Позивачем, дата початку обігу облігацій - 06.11.2006 року, дата закінчення обігу 01.09.2009 року (а.с. 69)
Таким чином кінцевий термін обігу та погашення облігацій вказаної серії закінчився 01.09.2009 року, а технічні паспорти на будинки за будівельними номерами 7 та АДРЕСА_3, були виготовлені 22.09.2009 року та 08.10.2009 року відповідно, що в результаті не дало можливості відповідачу купити облігації протягом строку їх дії.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки укладені між сторонами у вказаній справі Договіри № 3/1/12/83/Ж та № 4/1/12/84/Ж ( надалі Договір) про участь у будівництві обєкту від 14 січня 2008 року не містять обов'язку відповідачки ОСОБА_2 сплачувати позивачу ТОВ «Укргаз» грошові кошти за перевищення площі інвестованої квартири, а регламентує порядок придбання облігацій, обіг та термін погашення яких скінчився до дати закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію, тому вимоги позивача на думку колегії суддів є не законними та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаз" - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: Таргоній Д.О.
Приходько К.П.
Голуб С.А.