Справа № 2-4837/12
Провадження №2/369/610/13
іменем України
19.03.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Медвідь Н.О.
при секретарі Ковтонюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 26.08.2010 між ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу шляхом видачі Генеральної довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.08.2010 на право управління, а також розпорядження (продажу, при умові сплати всіх податків та платежів, обміну, здачі в оренду) автомобілем марки Богдан А09202, 2007 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Макарівським МРЕВ ДАI ГУ МВС України у Київській області., 23.11.2007 .
В травні місяці 2011 року, він мав намір придбати у відповідачів автомобіль за ціною 170 000 грн., однак з скрутним фінансовим становищем в травні місяці, він не зміг назбирати повну суму.
Між ними була укладена домовленість про те, що після того як він назбирає повну суму, вони зустрінуться для оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, а до того на нього відповідач ОСОБА_2, видає довіреність на право керування автомобілем.
12 листопада 2011 року між ним та відповідачами, був укладений договір згідно якого відповідачі передали йому автобус, а він в цей же день передав їм, 21000 доларів США, Згідно розписки відповідачі зобов'язалися передати позивачу автомобіль- автобус, що і було зроблено.
Тому вважає, що між сторонами, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля та передано позивачу автомобіль, а відповідачам 170 000 грн.,
При намірі переоформити належним чином, автобус до Макарівського МРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Київській області йому повідомили про те, що він не може переоформити його на себе, оскільки 07 грудня 2011 року на транспортний засіб, державним виконавцем, ОСОБА_6, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, було накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним, в забезпечення кредиту, що оформлений на ОСОБА_7
Відповідно до довідки, що була надана ОСОБА_7, Київською філією ПАТ "МЕГАБАНК", що є правонаступником ВАТ "Мегабанк", кредит по автомобілю марки Богдан А09202, погашений достроково 25.08.2010 р.
На даний час транспортний засіб знаходиться на штраф майданчику м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.
Вважає, що умови договору купівлі-продажу транспортного засобу від 12.11.2011 року були виконані сторонами належним чином, окрім нотаріального посвідчення.
Тому просив визнати договір купівлі-продажу автомобілем марки Богдан А09202, 2007 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Макарівським МРЕВ ДАI ГУ МВС України у Київській області., 23.11.2007 року, колір жовтий, тип транспортного засобу - автобус - Б, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - дійсним. Визнати право власності за ОСОБА_1 на автомобілем марки Богдан А09202, 2007 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Макарівським МРЕВ ДАI ГУ МВС України у Київській області., 23.11.2007 року, колір жовтий, тип транспортного засобу - автобус - Б. Звільнити з під арешту автомобіль накладений державним виконавцем, ОСОБА_6, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, та видати безоплатно автомобіль, за час незаконного перебування його на штраф майданчику.
В судовому засіданні позивач та представник позов підтримали.
Відповідачі позов визнали.
Третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві в судове засідання не з»явилася, про день слухання справи повідомлена належним чином.
Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, в позові відмовляє з наступних підстав:
Судом встановлено, що 26.08.2010 ОСОБА_8 видав Генеральну довіреність посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на право управління, а також розпорядження (продажу, при умові сплати всіх податків та платежів, обміну, здачі в оренду) автомобілем марки Богдан А09202, 2007 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Макарівським МРЕВ ДАI ГУ МВС України у Київській області., 23.11.2007 .
10 травня 2011 року була оформлена довіреність на право керувати автомобілем згідно якої ОСОБА_2 від імені ОСОБА_4, та за попереднім усним договором з позивачем уповноважував його представляти інтереси власника цього автомобіля ОСОБА_4
Те, що 12.11.2011 відповідачі передали автобус марки Богдан А09202, 2007 року випуску, шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, зареєстрований Макарівським МРЕВ ДАI ГУ МВС України у Київській області., 23.11.2007 року, колір жовтий, тип транспортного засобу , автобус Б, позивачу, в судовому засіданні не оспорювалося.
Доводи позивача та його представника на те, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу суд знаходить необґрунтованими.
Як на доказ що між сторонами укладено договір купівлі-продажу , позивач та його представник посилаються на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, проте ця обставина спростовується цим же рішенням, з якого не встановлено , що між сторонами укладено договір купівлі-продажу автомобіля.
Судом встановлено, що 07 грудня 2011 року на транспортний засіб, державним виконавцем, ОСОБА_6, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, було накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним, в забезпечення кредиту, що оформлений на ОСОБА_7
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.І ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
ОСОБА_9 розпорядився належним йому автомобілем згідно довіреності в якій закріплені обсяг повноважень на право вчиняти правочини в інтересах довірителя, а не набуття права власності на цей автомобіль.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.334 ч.З ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст.321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За правилами ст. З ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, а також твердження позивача та представника його , ними не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б вказували на правові підстави для задоволення позовних вимог.
Позивачем не вказано, підстав позову, а саме - які саме права позивача були порушені відповідачами, як покупця за договором купівлі-продажу , чи власника в зв'язку з розпискою про передачу ним грошей відповідачам за придбаний автомобіль.
Враховуючи положення глави 54 ЦК України щодо правил укладання договорів купівлі-продажу, щодо зобов»язань , які виникають між сторонами після укладення такого правочину, також главу 68 ЦК України, яка регулює правовідносини які виникають між сторонами на підставі договору доручення , також ст.. 328 ЦК України, яка закріплює підстави набуття права власності, суд вважає, що у діях відповідачів відсутні протиправність дій , та причинний зв»язок з можливим порушенням прав та законних інтересів позивача, про що зазначено вище, а тому факт порушення прав його відсутній..
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач та представник його не довели тих обставин на які посилалися як на підставу позовних вимог, не надали докази в обґрунтування цих вимог, що є їх обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз»яснював позивачу та його представнику їх права та обов»язки.
Посилання позивача та представника його на ст.. 655 ЦК України, яка регулює положення щодо купівлі-продажу при наявності довіреності, не мають під собою ніякого правового підґрунтя.
Позивач та представник його не довели позову і в частині звільнення автомобіля з-під арешту. не доведено умов, які б давали підстави для задоволення вимог в цій частині..
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст..ст.57-59 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 321, 328, 334, 391, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: