Справа № 360/745/13-к Головуючий у І інстанції Гумбатов В.А.
Провадження № 11-кп/780/252/13 Доповідач у 2 інстанції Орел А.І.
Категорія 18 04.07.2013
Іменем України
04 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді Орла А.І.
суддів Левчука О.Д., Нагоного А.М.
при секретарі Шовкопляс С.П.
з участю прокурора Стаховської Н.О.
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 30.04.2013 року, яким :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Яготин Київської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 17.10.2011 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2011 року, призначено остаточно 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Вироком також вирішене питання щодо речових доказів по справі.
Колегія суддів , -
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
23.02.2013 року, приблизно о 3 годині ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, таємно викрав з малої кишені рюкзака свого знайомого ОСОБА_4 гроші в сумі 4000 гривень, заподіявши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при призначенні покарання судом не враховані обставини, які можуть бути визнані пом'якшуючими вину - наявність у нього постійного місця роботи, позитивну характеристику, перебування у фактичних шлюбних відносинах та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити в бік пом'якшення, застосувавши ст. 69 КК України у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Мотивуючи скаргу зазначає, що обвинувачений має середню спеціальну освіту, позитивно характеризується, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, перебуває у фактичних шлюбних відносинах має на утриманні неповнолітнього сина, визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому шкоду. Потерпілий просив суворо не карати обвинуваченого. Перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння підчас скоєння кримінального правопорушення не було перевірено.
В запереченні на апеляційні скарги обвинуваченого та захисника прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить залишити їх без задоволення, а вирок суду - без змін. Вказує, що при призначенні ОСОБА_3 покарання суд врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого і призначив покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України не вбачає.
Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_3 та кваліфікація його дій, учасниками судового розгляду не оспорюється.
Суд, розглянувши справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку суду, судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_3 враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується позитивно, пом'якшуючі обставини - щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, обставину яка обтяжує покарання - скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, у вироку суду зазначено, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення під час іспитового строку, встановленого вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2011 року, яким ОСОБА_3 був засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і тому йому повинно бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України за правилами, передбаченими ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, поскільки ОСОБА_3 вчинив інкримінований йому злочин під час іспитового строку, встановленого вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.10.2011 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, а тому доводи викладенні в апеляційних скаргах обвинуваченого та захисника про суворість призначеного ОСОБА_3 покарання задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, поскільки, у відповідності до зазначеної норми закону, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. В даному випадку колегія суддів вважає, що підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні, поскільки з врахуванням особи винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, не свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину.
Доводи апеляційної скарги захисника про не встановлення факту перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння під час скоєння кримінального правопорушення колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судовий розгляд проводився відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України і тому учасники судового провадження позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи.
За таких обставин колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Бородянського районного суду Київської області від 30.04.2013 року, щодо ОСОБА_3, без змін.