Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/2796/13 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
02 липня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
суддів Подліянової Г.С.
Кримської О.М.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (треті особи - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської Ради) про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з уточненим позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку, в якому зазначає, що на підставі нотаріально посвідченого свідоцтва № 1418 від 14.06.2012 року їй належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, яку вона купила на аукціоні з реалізації нерухомого майна. Державна реєстрація прав власності зроблена ТОВ « Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.06.2012 року.
Відповідач ОСОБА_3 є колишніми власником даного житлового приміщення, право власності якого припинилось внаслідок продажу квартири з аукціону.
На правах членів сім'ї відповідача в квартирі зареєстровані та мешкають: дружина - ОСОБА_6, ОСОБА_5 - теща, донька - ОСОБА_3, право яких на користування (мешкання) квартирою було похідне від права власності на зазначене житло відповідача, втратили право на користування квартирою водночас з втратою своїх прав на квартиру колишнім власником - ОСОБА_3
Однак вселитись до квартири вона не має можливості, оскільки в ній зареєстровані та фактично мешкають відповідачі по справі, які в добровільному порядку не бажають з неї виселятись та зніматись з реєстрації.
Посилаючись на ст..47 Конституції України, ст.ст.109, 122, 125 ЖК України, ст..ст.319, 391 ЦК України, ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ОСОБА_4 просить усунути перешкоди у володінні та користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1; визнати ОСОБА_3 та членів його сім»ї - дружину -ОСОБА_6, тещу - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 виселити відповідачів з квартири; стягнути з відповідачів судовий збір.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1
Визнано ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В судове засідання призначена колегією суддів на 04.06.2013 року апелянт ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 не з"явились по причині хвороби ОСОБА_3, про що свідчить повідомлення ОСОБА_3 (а.с. 128-129), тому розгляд справи було відкладено на 02.07.2013 року. В судове засідання призначене на 02.06.2013 року ОСОБА_3 не з"явився, а від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що в апеляційному суді розглядається інша справа, що на його думку, результати розгляду якої може вплинути на розгляд даної справи (а.с. 132 ). Оскільки причини неявки ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_8 в судове засідання призначене на 02.06.2013 року, колегія суддів, вважає не поважними, що не перешкоджає розглядові справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
Задовольняючи позов, з підстав передбачених ст. 391 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі безпідставно проживають у спірній квартирі, яка на праві власності належить позивачці, чим перешкоджає останньому у реалізації свого права на володіння, користування та розпорядженням житлом.
З таким висновкому суду можна погодитись з огляду на наступне.
Судом установлено, що на підставі нотаріально посвідченого свідоцтва № 1418 від 14.06.2012 року позивачці ОСОБА_4 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, яку вона купила на аукціоні з реалізації нерухомого майна. Державна реєстрація прав власності за позивачкою зроблена ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.06.2012 року (а.с. 6-8).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Таким чином, права членів сім'ї власника будинку на об'єкт власності є похідними від прав самого власника.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу, відповідно до якої до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Передбачаючи право власника жилого будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири).
Частина ж 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
В той же час, із матеріалів справи вбачається, що після зміни власника спірної квартири відповідачі не набули самостійного права на житло з підстав, передбачених законом (найом, оренда, вселення наймачем чи на підставі ордера тощо - ст. 810 ЦК України, ст. ст. 61, 64 ЖК України).
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази спільного проживання сторін та ведення спільного господарства, що свідчило б про те, що в силу приписів ч. 4 ст. 156 та ч. 2 ст. 64 ЖК України відповідачі є членами сім'ї позивача.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін, суд першої інстанції відповідно до ст. ст. 212 - 214 ЦПК України дійшов правильного висновку про підставність позову.
При цьому, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позову про визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою, оскільки, згідно змісту вказаних норм з дня продажі спірної квартири припинено право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, а тому й ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 втратила право користування цією квартирою, оскільки користуватися цим житлом у них існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову .
В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є не спроможними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року у цій справі в частині задоволення позову про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні в позові.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/2796/13 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
(вступна та резолютивна частини)
02 липня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
суддів Подліянової Г.С.
Кримської О.М.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (треті особи - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської Ради) про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2012 року у цій справі в частині задоволення позову про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні в позові.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: