83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.06.2013р. Справа № 905/3304/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 00191678) в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське (ідентифікаційний код 36028628)
про стягнення збитків в сумі 10,35грн.
за участю представників:
від позивача: Чапек Т.В. за довіреністю №03-54 від 25.12.2010р.,
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське про стягнення збитків в сумі 35631,09грн.
Ухвалою від 16.05.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3304/13.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №119/10-270 від 16.11.2010р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого були спричинені збитки у розмірі 35631,09грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №119/10-270 від 16.11.2010р., проектів засобів охорони магістрального водоводу, листів №07/6-06/2-606, №131 від 11.01.2013р., №238 від 31.01.2013р., №432 від 11.02.2013р., №534 від 20.02.2013р., актів про пошкодження водоводу від 08.01.2013р., від 25.01.2013р., від 07.02.2013р., від 18.02.2013р., кошторисів, довідок про втрати питної води, розрахунків на оплату праці, переліків використаних матеріалів, розрахунків витрат ГЗМ, рахунків-фактури №12/07 від 11.02.2013р., №5/07 від 31.01.2013р., №11/07 від 11.02.2013р., №13/07 від 20.02.2013р., рахунків №3686 від 29.11.2012р., №3731 від 30.11.2012р., №3762 від 30.11.2012р., №3763 від 30.11.2012р., №4394 від 21.12.2012р., №4551 від 31.12.2012р., №4521 від 31.12.2012р., №4551 від 31.12.2012р., №188 від 31.01.2013р., інвентарної картки обліку основних засобів, листа №919 від 02.04.2013р. та доказів його надіслання, листа №06-3411 від 08.11.2012р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 16, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України.
18.06.2013р. позивач через канцелярію суду надав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, за якою зменшив розмір збитків та просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 10,35грн. та повернути суму судового збору у розмірі 1720,00грн. на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи викладене, в подальшому господарський суд здійснював розгляд справи з урахуванням вищевказаної заяви позивача про зменшення позовних вимог.
Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
У порушення вимог ухвал суду від 16.05.2013р. та 03.06.2013р. відповідач в судові засідання 03.06.2013р. та 18.06.2013р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав, хоча ухвалу суду від 16.05.2013р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 21.05.2013р., а ухвалу суду від 03.06.2013р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 07.06.2013р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського кодексу України.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
16.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (сторона-1) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (сторона-2) укладено договір №119/10/270 (далі - Договір), за умовами якого сторони узгоджують умови підробітки магістрального водоводу «Білозерськ-Новодонецьк», Д=500мм 6 південної лави У-1 гор.550мм пл.1-8 ТДВ «Шахта «Білозерська» (п.1. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до позовної заяви.
Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.
За п.2.1.1. Договору сторона-1 зобов'язується письмово узгоджувати зі стороною-2 порядок та умови робіт, що проводяться.
Відповідно до п.2.1.3. Договору сторона-1 зобов'язується проводити свої роботи у відповідності з проектом підробітки, який є невід'ємною частиною цього договору та з урахуванням пропозицій та зауважень внесених стороною-2.
Сторона-1 зобов'язується відшкодовувати всі витрати, пов'язані з ліквідацією водоводу, а також збиток, спричинений населенню та стороннім організаціям внаслідок аварії на водоводі, причиною яких став вплив гірничої підробітки, яка здійснювалась стороною-1 (п.2.1.5. Договору).
Пунктом 2.1.6. Договору визначено, що протягом 10 днів з моменту отримання рахунка та калькуляції витрат на ліквідацію пошкодження водоводу сторона-1 зобов'язана відшкодувати витрати стороні-2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони-2, визначеної калькуляцією витрат.
За п.2.3. Договору сторони підписують двосторонній акт про пошкодження водоводу в результаті гірничої підробітки, на підставі акту про пошкодження водоводу сторона-2 складає калькуляцію суми витрат на ліквідацію пошкодження водоводу, яка направляється стороні-1 для відшкодування витрат.
Як посилається позивач, в результаті гірничої підробітки, яка здійснювалась відповідачем в 2013 році відбулася низка пошкоджень магістрального водоводу «Білозерськ-Новодонецьк» Д=500мм, про що сторонами складено акти про пошкодження водоводу «Білозерськ-Новодонецьк» Д=500мм, зокрема: акт про пошкодження водоводу Білозерськ-Новодонецьк Д=500мм ПК 5 під впливом гірничої підробітки ТДВ «Шахта «Білозерська» від 08.01.2013р., акт про пошкодження водоводу Білозерськ-Новодонецьк Д=500мм ПК 5 під впливом гірничої підробітки ТДВ «Шахта «Білозерська» від 25.01.2013р., акт про пошкодження водоводу Білозерськ-Новодонецьк Д=500мм ПК 5 під впливом гірничої підробітки ТДВ «Шахта «Білозерська» від 07.02.2013р., акт про пошкодження водоводу Білозерськ-Новодонецьк Д=500мм ПК 5 під впливом гірничої підробітки ТДВ «Шахта «Білозерська» від 18.02.2013р.
У зв'язку із чим, позивачем було вручено відповідачу з супровідними листами №131 від 11.01.2013р., №238 від 31.01.2013р., №432 від 11.02.2013р., №534 від 20.02.2013р., №919 від 02.42.013р. кошториси, калькуляції витрат на ліквідацію пошкодження водоводу, рахунки для відшкодування витрат на загальну суму 35631,09грн.
Проте, як посилається позивач, відповідачем до теперішнього часу не відшкодовані позивачу витрати, пов'язані з ліквідацією пошкодженого водоводу в загальній сумі 35631,09грн., тобто порушено зобов'язання за Договором, у зв'язку із чим, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 10,35грн.
Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:
- по-перше, факт заподіяння йому збитків;
- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги: а) вид (склад) збитків; б) наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм та обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем збитків у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором в частині відшкодування витрат на ліквідацію пошкодження водоводу. Оскільки сплата зазначеної суми є зобов'язанням відповідача, яке виникло з господарських правовідносин, зокрема, з укладеного між сторонами Договору, а не збитками у розумінні приписів чинного законодавства України.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 10,35грн. не підлягають задоволенню, з огляду на їх безпідставність та недоведеність.
Як вище зазначалось, позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог.
Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За ч.2. вказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, в силу вимог вищезазначеного Закону, судовий збір, сплачений платіжним дорученням №214 від 24.04.2013р., підлягає поверненню з Державного бюджету у розмірі 1720,00грн.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладення на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 11, 22, 623 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське про стягнення збитків в сумі 10,35грн.
Повернути Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,00грн., сплачений платіжним дорученням №214 від 24.04.2013р.
У судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2013р.
Суддя Ю.В. Сич