справа № 762/452/13-ц
іменем України
(заочне)
27 червня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Купченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить розірвати укладений з відповідачем шлюб. Вимоги мотивовані тим, що спільне життя не склалось, родина розпалась, примирення неможливо. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, яка проживає з відповідачем, спору про місце проживання дитини немає. Позивач просить розглянути справу за його відсутності.
В судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, не явився, а тому суд, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21 квітня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №71, мають спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю. Сторони припинили шлюбні відносини, почуття любові втрачене, сім'я існує лише формально.
Згідно із ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.112 того ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача з огляду чого позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст.160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Місце проживання неповнолітньої дитини за погодженням суд визначає з матір'ю, що буде відповідати інтересам дитини.
Судові витрати, згідно заяви, бере на себе позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 112 СК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 21 квітня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі, актовий запис №71.
Місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити з матір'ю, ОСОБА_2.
Судові витрати суд відносить на рахунок ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Головуючий у справі Д.Ю. Гапонов