справа № 762/1315/13-ц
іменем України
(заочне)
26 червня 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя
під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,
при секретарі Купченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Вимоги мотивовані тим, що їх спільне життя не склалось, родина розпалась, примирення неможливо. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей, які проживає з позивачем, спору про місце проживання дітей немає. Позивач просить розглянути справу за її відсутності.
В судове засідання відповідач, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, не явився, а тому суд, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24 травня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №271, мають спільних дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір'ю. Сторони припинили шлюбні відносини, почуття любові втрачене, сім'я існує лише формально.
Згідно із ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.112 того ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача з огляду чого позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст.160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Місце проживання неповнолітніх суд визначає з матір'ю, що буде відповідати інтересам дітей.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 112 СК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24 травня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №271.
Місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити з матір'ю, ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Севастополі на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114грн. 70коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Головуючий у справі Д.Ю. Гапонов