Дело № 762/1501/13-к
2 липня 2013 року м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді Синиці А.М.,
при секретарі Шрам В.О.,
за участю прокурора Сорокіна О.М.,
потерпілого ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження №120131400300000519 по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кременчуки, Красилівського району Хмельницької обл.., українця, громадянина України, одруженого, із неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
23 лютого 2013 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи на території «Міськводоканал» по вул. Водоканальська, 9 в с. Озерне Балаклавського району м. Севастополя діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з автомобільного крана «КАМАЗ» номер державної реєстрації НОМЕР_1 таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2,, а саме: акумулятор «Електроісток 6СТ-190А» у кількості 2 штуки вартістю 2800 грн. за одиницю; стартер вартістю 3000 грн., ПГУ вартістю 800 грн., а всього майна на загальну суму 9400 грн. Після скоєного ОСОБА_3 з місця злочину з викраденим майном зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд і на свої корисливі потреби, тим самим заподіявши ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 9400 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судовому засіданні суду надано угоду про примирення від 01.07.2013р., укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 про примирення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Виходячи із змісту даної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному в обвинувальному акті кримінально караному діянні, потерпілий та обвинувачений узгодили покарання та погодились про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені КПК України, які йому були роз'ясненні.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та ОСОБА_3 угоду про примирення, міра покарання узгоджена між ним та обвинуваченим, угода є добровільною та він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується та визнає себе повністю винним ОСОБА_3, згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для примирення. Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_3
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Питання щодо речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 1 липня 2013 року у кримінальному провадженні №120131400300000519 укладену між потерпілим ОСОБА_2, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3, з іншого боку.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних розмірів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Речові докази, а саме: акумулятор «Електроісток 6СТ-190А» у кількості 2 штуки; стартер, ПГУ, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2, повернути володільцю.
Роз'яснити ОСОБА_4, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.
Суддя Балаклавського районного суду
міста Севастополя А. М. Синиця