Дело № 762/1772/13-к
19 червня 2013 року Балаклавський районний суд м. Севастополя у складі:
Головуючого судді - Мурадян Р.П.,
при секретарі - Черкасової С.Р.,
за участю: прокурора - Шаповалова В.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження N12013140030000911 від 11 квітня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, українця, не одруженого, маючого середню-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_2 10 квітня 2013 року близько 13-00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись а громадському місці - на території магазину Найтас», розташованого по вул. Монастирське шосе, 52 Балаклавського району м. Севастополя, діючи з особливою зухвалістю ігноруючи загальноприйняті правила поведінки в суспільстві і моральні підвалини, грубо порушив громадський порядок, а саме, зайшов до приміщення магазину «Найтас», де підійшов до прилавка і зажадав від продавця ОСОБА_3 продати йому алкогольних напоїв. У зв'язку з тим, що у ОСОБА_4 не було коштів продавець ОСОБА_3. змушена була йому відмовити у продажу спиртних напоїв. Отримавши відмову ОСОБА_4, діючи умисно, демонструючи свою п'яну завзятість, і фізичну перевагу, дістав з кишені предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, розкладний туристичний ніж, став висловлювати погрози фізичною розправою на адресу ОСОБА_3, супроводжуючи свої дії вживанням нецензурної лексики, принижує людську гідність. Своїми хуліганськими діями ОСОБА_4 змусив ОСОБА_3 звернутися за допомогою, натиснувши тривожну кнопку пульта охорони та залишити приміщення магазину, що призупинило виконання її своїх обов'язків продавця магазину, як наслідок порушило нормальний режим роботи магазину «Найтас».
Продовжуючи свої хуліганські дії, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил поведінки ОСОБА_4, демонструючи ніж, залишив приміщення магазину, продовжуючи виражатися нецензурною лексикою, що порушувало громадський спокій протягом тривалого часу (близько 15 хвилин) і не давало продавцеві ОСОБА_3 і покупцям зайти в торговий зал. По приїзду у вказане місце представників громадського формування ПП «Захист» співробітник ОСОБА_5 зажадав від ОСОБА_4 припинити його протиправні дії, на що останній продовжив свої хуліганські дії та посягаючи на життя і здоров'я став розмахувати ножем в безпосередній близькості від ОСОБА_5,. супроводжуючи свої дії погрозами і нецензурною лайкою. Дані дії змусили ОСОБА_5 застосувати фізичну силу, вдаривши ОСОБА_4 по руці, що б вибити ніж. Однак ОСОБА_4 припинити свої протиправні дії відмовився і продовжуючи демонструвати п'яну завзятість, проявляючи особливу зухвалість, чинив опір співробітникам БППС, що виконував покладені на них обов'язки з охорони громадського порядку і прибулим на місце події за викликом власника магазину «Найтас» ОСОБА_7, що виразилося в образі співробітників міліції при виконанні службових обов'язків, погрозами на їх адресу, заподіянні ушкоджень службовому автомобілю ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_1. ОСОБА_2 був затриманий на місці події.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, пояснив, що вищевказане кримінальне правопорушення скоїв у стані алкогольного сп'яніння, тому поводився агресивно и грубо порушив громадський порядок.
Також ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що у вчинені кримінального правопорушення щиро кається.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним правопорушення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, з урахуванням того, що судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміє зміст цих обставин, а також у зв'язку з відсутністю сумнівів у добровільності їх позиції та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним досліджування доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ніким не оспорюються.
Аналізуючи викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані по ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом із застосуванням холодної зброї.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, особу обвинуваченого, обставини пом'якшувальні і обтяжливі його покарання, встановлені ст.ст. 66-67 КК України.
До обставини, пом'якшувальної покарання ОСОБА_2, суд відносить визнання вини і щире каяття у скоєному злочині.
До обставини, обтяжуючих покарання ОСОБА_2, суд відносить скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно характеристики, виданою Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі від 20 травня 2013 року, за місцем проживання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2, останній зарекомендував себе з негативного боку, як особа, яка зловживає алкогольними напоями, підтримує відносини з особами, ведучими антигромадський спосіб життя (а.с. 54).
Також суд враховує, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра.
Виходячи з вказаних обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо без ізоляції його від суспільства та вважає за доцільне призначити підсудному покарання з застосуванням ст. 75 КК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13 квітня 2012 року № 4652-VI, оскільки останній вину в пред'явленому звинуваченні визнав в повному обсязі, в скоєному розкаявся, від вчиненого ним кримінального правопорушення тяжких наслідків не наступило, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою. Перелік цих обов'язків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Проте у зв'язку з відсутністю сукупності пом'якшувальних покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості досконалих злочинів, підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 122 КПК України, судові витрати підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 2 року, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи № 437 від 26 квітня 2013 року в сумі 440 гривень 10 копійок шляхом перерахування вказаних сум на рахунок на користь НДЕКЦ при УМВС України в місті Севастополі, ОКПО 25576402, Банк УГКУ в місті Севастополі, МФО 824509, рахунок № 31252272210141.
Речові докази: ніж з рукояткою метала світло-сірого кольору, який знаходиться у спеціальному пакеті з написом «Україна МВС Експертна служба», який зберігається у камері схову Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі - знищити.
На вирок протягом 30 діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляції через Балаклавський районний суд міста Севастополя.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копію вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.
Суддя: