Справа № 738/1263/13-к
№ провадження 1-кп/738/68/2013
04 липня 2013 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
при секретарі: Лях Н.М.
за участю прокурора: Штаби С.І.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі в м. Мена кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мена Чернігівської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня - спеціальна, за спеціальністю - повар - кондитер, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 раніше судимого: 22.09.2005 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 308, ст.. 304 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 2 роки; 26.06.2008 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 300 КК України до 1 року обмеження волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік; 15.11.2012 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 год. громадських робіт, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий, останній раз засуджений 15.11.2012 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став і в період відбування громадських робіт скоїв новий умисний злочин.
Так, засуджений ОСОБА_1, будучи поставлений на облік кримінально-виконавчої інспекції, 04.02.2013 року ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, про що прийнято підписку, пояснення, встановлено день явки на реєстрацію до КВІ 2-й та 4-й вівторок місяця, та будучи попереджений про кримінальну відповідальність про ухилення від відбування покарання, умисно та систематично, ухилявся від відбування призначеного покарання за наступних обставин;
Відповідно до направлення Менської кримінально - виконавчої інспекції
від 04.02.2013 року засуджений ОСОБА_1 повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 05.02.2013 року, але до КП «Менакомунпослуг» 11.02.2013 року не з'явився. 13.02.2013 року засуджений ОСОБА_1 був відсутній на відпрацюванні громадських робіт без поважних причин, останнього було викликано до менської кримінально-виконавчої інспекції, де у нього відібрано пояснення та винесено письмове попередження про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України.
Згідно з табелем виходу на роботу за лютий 2013 року, складений майстром ОСОБА_2, ОСОБА_1 відпрацював 1 годину з чотирьох годин 5 лютого 2013 року, 2 години з чотирьох годин 12 лютого 2013 року, по 3 години з чотирьох годин 18,21 лютого2013 року, по 4 години 6, 7, 8, 14, 15, 19, 20, 22, 25, 26, 27, 28 лютого 2013 року, а решту днів на відпрацювання знову не з'явився. Усього ОСОБА_1 відпрацював 57 годин з 72 годин у лютому місяці 2013 року, які передбачалися графіком, а відсутній був 11 та13 числа. Не відпрацьовано 15 годин, з них: 4 години - лікарняний, 11 - не вихід. Крім цього, засуджений без поважних причин був відсутній на відпрацюванні покарання 05.02.2013 року - 3 години, 12.02.2013 року - 2 години, 18.02.2013 року - 1 годину та 21.02.2013 року - 1 годину.
01.03.2013 року під час перевірки працівниками інспекції виконання вироку суду щодо засудженого ОСОБА_1 на території КП «Менакомунпослуга», о 10 год. 00 хв., останній був відсутній на відпрацюванні покарання, про що складено відповідний акт. 05.03.2013 року ОСОБА_1 було викликано до КВІ та від останнього було прийнято пояснення, проведено профілактичну бесіду, винесено повторне попередження. Згідно з табелем виходу на роботу за березень 2013 року, складеним майстром ОСОБА_2, ОСОБА_1 відпрацював по 4 години 4, 5, 6, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19 березня 2013 року, а решту днів на відпрацювання знову не з'явився. Усього ОСОБА_1 відпрацював 40 годин з 80 годин у березні місяці 2013 року, які передбачалися графіком, а відсутній був 1, 7, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 числа. Не Відпрацював 40 годин, з них: 32 години - лікарняний, 8 не вихід.
04.04.2013 року ОСОБА_1 було викликано до КВІ та від останнього було прийнято пояснення, проведено профілактичну бесіду, винесено попередження за не відпрацювання громадських робіт 07.03.2013 року, 15.04.2013 року ОСОБА_1 не вийшов на відпрацювання громадських робіт 9, 10, 11, 12, 15, 16 та 17 квітня 2013 року. 18.03.2013 року ОСОБА_1 було викликано до інспекції, останній надав пояснення, що допустив не вихід на відпрацювання громадських робіт 9, 10, 11, 12, 15, 16 та 17 квітня 2013 року, що перебував на лікарняному. В подальшому засуджений допустив не вихід на відпрацювання громадських робіт 25, 26, 29 та 30 квітня 2013 року, оскільки проходив медичну комісію в ЦРЛ Менського району для подальшого працевлаштування. 30.04.2013 року у ОСОБА_1 було прийнято пояснення, проведено профілактичну бесіду, винесено попередження за не відпрацювання громадських робіт 16, 17, 25, 26, 29 та 30 квітня 2013 року.
Згідно з табелем виходу на роботу за квітень 2013 року, складений майстром ОСОБА_2, ОСОБА_1 відпрацював 2 години 08 квітня 2013 року, по 4 години 4, 5, 18, 19, 22, 23, 24 квітня 2013 року, а решту днів на відпрацювання знову не з'явився. Усього ОСОБА_1. відпрацював 30 годин з 88 годин у квітні місяці 2013 року, які передбачалися графіком, а відсутній був 1, 2, 3, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 25, 26, 29, 30 числа. Не відпрацьовано 58 годин, з них: 32
години - лікарняний, 26 - не вихід. Також стало відомо, що засуджений без поважних причин був відсутній на відпрацюванні покарання 08.04.2013 року 2 години.
30.04.2013 року засуджений надав до інспекції копію наказу про прийняття на роботу в ТОВ «Нептун» на посаду укладальника-пакувальника 2-го розряду та графік виходу на роботу в травні 2013 року, згідно якого в КП «Менакомунпослуга» було складено графік виходу на відпрацювання громадських робіт на травень 2013 року у вільний від основної роботи час.
Не беручи до уваги проведені профілактичні бесіди, попередження, ОСОБА_1 згідно повідомлення КП «Менакомунпослуга» 22.05.2013 року запізнився на громадські роботи та на годину раніше пішов самовільно, 23.05.2013 року відпрацював тільки 3 години з чотирьох годин громадських робіт, а 24.05.2013 року не з'явися на відпрацювання громадських робіт.
Згідно з табелем виходу на роботу за травень 2013 року, складений майстром ОСОБА_2, ОСОБА_1 відпрацював 1 годину 07 травня 2013 року, по 3 години 22, 23 травня 2013 року, по 4 години 8, 20, 21 травня 2013 року, а решту днів на відпрацювання знову не з'явився. Усього ОСОБА_1 відпрацював 19 годин з 28 годин у травні місяці 2013 року, які передбачалися графіком, а відсутній був 24 числа. Не відпрацьовано 9 годин - не вихід. Також стало відомо, що засуджений без поважних причин був відсутній на відпрацюванні покарання 07.05.2013 року - 3 години, 22.05.2013 року - 1 годину та 23.05.2013 року - 1 годину.
Засуджений ОСОБА_1 систематично ухиляється від відбування покарання у вигляді громадських робіт, на зауваження, попередження, профілактичні бесіди з сторони КВІ та зі сторони майстра по благоустрою КП «Менакомунпослуга» не реагує, своєю поведінко негативно впливає на оточуючих.
Станом на 27 травня 2013 року засуджений ОСОБА_1 відпрацював 146 годин громадських робіт, не відбутий строк становить 54 години.
Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання ОСОБА_1 скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.
21.06.2013 року між прокурором прокуратури Менського району Чернігівської області ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено угоду про винуватість, згідно з якою останній визнав себе винним у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 389 КК України.
Згідно з умовами вказаної угоди, сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць та з урахуванням ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 15.11.2012 року та керуючись ст. 72 КК України визначили остаточне покарання у вигляді 1 (одного) місяця 1 (одного) дня арешту.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про винуватість, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць та з урахуванням ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 15.11.2012 року та керуючись ст. 72 КК України визначили остаточне покарання у вигляді 1 (одного) місяця 1 (одного) дня арешту.
Обвинувачений судовому засіданні також просив зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання у вигляді 1 (одного) місяця 1 (одного) дня арешту. При цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 389 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами вимоги, відповідає санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 389 КК України.
Судом встановлено, що укладання угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про винуватість, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про винуватість.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про винуватість, укладену 21 червня 2013 року між прокурором прокуратури Менського району Чернігівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) місяці арешту.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від
15.11.2012 року та керуючись ст. 72 КК України визначити остаточне покарання у вигляді 1 (одного) місяця 1 (одного) дня арешту
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий: О.А. Савченко