Рішення від 03.07.2013 по справі 759/3854/13-ц

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3854/13-ц

пр. № 2/759/2912/13

03 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та розірвання договору позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до п.1.1. позивач надав відповідачу безвідсоткову позику в розмірі 24000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання у визначений договором строк повернути позивачу зазначену суму. На виконання згаданого договору, позивач 28.02.2012 року надав відповідачу грошові кошти у сумі 24000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.02.2012 року.

Підписуючи зазначений договір відповідач взяв на себе зобов'язання повністю повернути позивачу одержану суму до 28.02.2013 року (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, відповідач зобов'язався повертати отриману суму позики рівними частинами, щомісячно, шляхом внесення грошових коштів в касу позивача. Сума грошових коштів в рахунок погашення позики повинна була сплачуватися відповідачем до 30-го числа місяця, наступного за поточним оплачу вальним місяцем, у розмірі, що становить 2000 грн.

Однак, в супереч умовам договору відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, не повертає жодної суми.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями та проханнями про виконання умов договору, однак відповідач не здійснив жодних дій для погашення боргу.

Таким чином, позивач змушений був звернутись до суду зі згаданим позовом, в якому просив суд розірвати договір позики від 28.02.2012 року, що був укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 24000 грн., витрат на правову допомогу - 5000 грн., а також судовий збір 229,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 42, 49), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України, заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 28.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до п.1.1. згаданого договору позивач надав відповідачу безвідсоткову позику в розмірі 24000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання у визначений договором строк повернути позивачу зазначену суму (а.с.4).

На виконання згаданого договору, позивач 28.02.2012 року надав відповідачу грошові кошти у сумі 24000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.02.2012 року (а.с.5).

Підписуючи зазначений договір відповідач взяв на себе зобов'язання повністю повернути позивачу одержану суму до 28.02.2013 року (п.2.2. договору).

Однак, в супереч умовам договору відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, не повертає жодної суми.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями та проханнями про виконання умов договору, однак відповідач не здійснив жодних дій для погашення боргу (а.с. 6, 8).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те що вимоги позивача є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача суми боргу по договору позики, оскільки відповідач не виконав грошові зобов'язання передбачені договором позики у встановлені договором строки, тому остання має бути стягнута у примусовому порядку.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правову допомогу, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні цих вимог з огляду на наступне.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 12 від 11.03.2013 року, позивач оплатив на рахунок ТОВ «Екобуд-Дизайн» 5000 грн., підстава договір № 12 (а.с.20).

15.11.2012 року між ТОВ «Екобуд-Дизайн» та ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс», було укладено договір №12.

Відповідно до п.1 згаданого договору ТОВ «Екобуд-Дизайн» зобов'язався надати інформаційно-консультативну допомогу по юридичних питаннях, що пов'язані з досудовим врегулюванням спору і зверненням до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 по взаємовідносинам за договором від 28.02.2012 року, що був укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» та ОСОБА_1, а замовник зі своєї сторони зобов'язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх (а.с. 18).

Згідно акту про прийняття-передачі виконання робіт від 11.03.2013 року укладеного між ТОВ «Екобуд-Дизайн» та ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс», виконавцем в період з 15.11.2012 року по 11.03.2013 року, перед замовником виконано наступні роботи: виконавцем надана необхідна правова допомога, що стосується юридичних питань, що вказані в п.1 договору (а.с.19).

Згідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних справ. Так, ст. 1 Закону встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на корить якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Однак позивачем суду не надано доказів, що ТОВ «Екобуд-Дизайн» має право надавати правову допомогу, не надано доказів, що суб'єктом підприємницької діяльності оплачено податок з доходів, не надано графік роботи по наданню правової допомоги в судовому порядку, а також тарифів на надання таких послуг.

Окрім того згідно договору № 12 правова допомога надавалась і для вирішення питання пов'язаних з досудовим врегулюванням спору, що не може бути у відповідності до ст. 79 ЦПК України, судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволені вимог позивача про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правову допомогу, оскільки останні не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, зареєстрованої: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс», м. Київ, вул. Осиповського, 9, код ЄДРПОУ: 33600574 заборгованість за договором позики від 28.02.2012 року у сумі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Розірвати договір позики від 28.02.2012 року укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН: НОМЕР_1, зареєстрованої: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційний Альянс», м. Київ, вул. Осиповського, 9, код ЄДРПОУ: 33600574, судові витрати по справі у сумі 229,40 грн. - судовий збір.

В задоволені іншої частини позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник

Попередній документ
32182518
Наступний документ
32182520
Інформація про рішення:
№ рішення: 32182519
№ справи: 759/3854/13-ц
Дата рішення: 03.07.2013
Дата публікації: 04.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу