ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4633/13 26.06.13
За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Державного підприємства «Енергоринок»
про стягнення 470 396 359,90 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Лозицька О.Л. (дов. №323/10 від 16.12.2010)
від відповідача: Шевчук А.В. (дов. № 01/71-456Д від 24.12.2012), Король А.С. (дов. № 01/71-463Д від 24.12.2012)
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення заборгованості у розмірі 470396359,90 грн. за договором №3558/01/1734/04-НАЕК від 02.08.2006 про реструктуризацію заборгованості.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані, тим що відповідач ухиляється від виконання своїх обовязків щодо здійснення платежів, взятих на себе відповідно до умов Договору про реструктуризацію заборгованості № 3558/01 (1734/04-НПЕК) від 02.08.2006, укладеного між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Державним підприємтвом «Енергоринок».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 04.04.2013 року.
За наслідками судового засідання 04.04.2013 судом, з метою дослідження та оцінки поданих сторонами доказів, оголошено перерву до 25.04.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 у відповідності з ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.05.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 16.05.2013 справу № 910/4633/13 передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю.
Ухвалою суду від 16.05.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шапталою Є.Ю. та призначено її до розгляду.
У зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відрядження, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
20.05.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддую Поляковою К.В. та призначено її розгляд на 06.06.2013, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Під час судового засідання 06.06.2013 представником відповідача до суду подані додаткові докази по суті спору, а саме Акт звірки розрахунків ДП «Енергоринок» станом на 01.05.2013 року.
У судовому засіданні представники позивача надали додаткові усні пояснення по суті спору.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 26.06.2013 у зв'язку із необхідністю надання додаткових доказів та пояснень.
21.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва відповідачем надані додаткові письмові пояснення із наданням доказів на підтвердження обставин, викладених у них.
Представники позивача у судовому засіданні 26.06.2013 просили задовольнити позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Під час судового засідання представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та представника позивача, суд, -
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом», позивач) є юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду 24584661, основною статутною діяльністю якої є виробництво електроенергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного енергопостачання суб'єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції, забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості (а. с. 53-73).
Державне підприємство «Енергоринок» (далі ДП «Енергоринок», відповідач) створено для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 № 755, з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 21515381 (а. с. 30-46).
Статутну діяльність з оптового постачання електроенергії відповідач здійснює на підставі Ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики серії АГ № 579645 (а. с. 45).
Відповідно до підпункту 5 пункту 7 Статуту, одним з предметів діяльності ДП «Енергоринок» є виконання функцій розпорядника системи розрахунків і коштів оптового ринку електричної енергії .
Керуючись Законом України № 2711-IV між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДП «Енергоринок» укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 02.08.2006 № 3558/01 /1734/04- НАЕК.
Предметом вказаного договору є розстрочення погашення заборгованості ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за угодою № 908/05 НАЕК від 18.02.2002, Договором між членами оптового ринку України від 15.11.1996 (ДЧОРЕ), угодою № 1718/01 від 01.08.2003 року (п.1.1 Договору реструктуризації).
Відповідно до п. 2.1 Договору реструктуризації (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.09.2006) загальна сума грошового боргу , що підлягає реструктуризації, складає 4 301 847 880,66 грн , у тому числі ПДВ 716 974 646, 78 грн, що підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості № 02/52-6143/1 від 29.09.2006, у тому числі за договором новації № 1718/01 від 01.08.2003 у сумі 2 848 991 712,17 грн (за електроенергію поставлену у 2000 році), та за договором ДЧОРЕ від 15.11.1996 у сумі 1 452 856 168,49 грн. (за електроенергію поставлену з грудня місяця 2001 по 2004 рік) (а.с. 14).
Згідно умовами договору вказана сума заборгованості погашається з відстрочкою у 2 роки (до 1 серпня 2008) та розстрочкою на 8 років (до липня 2016), шляхом щомісячного перерахування ДП «НАЕК «Енергоатом» рівними частинами грошових коштів на поточний рахунок ДП «НАЕК «Енергоатом», а саме 44 810 915,42 грн. (розділ 2 «Умови та порядок погашення заборгованості» Договору).
Відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленого п. 2.7 Договору, станом на 01.01.2013 загальна сума заборгованості, що повинна бути погашена ДП «Енергоринок» становить 2 374 978 517, 26 грн. (а. с. 9-11).
Згідно з актом звірки розрахунків від 23.01.2013 № 02/51-3-687, підписаного та скріпленого печаткою позивача та відповідача, станом на 01.01.2013 загальна сума фактичного погашення заборгованості, яка реструктуризована, складає 1 924 230 425, 91 грн. (а. с. 52).
Таким чином, станом на 01.01.2013 сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором реструктуризації становить 450 748 091,35 грн.
Встановлені під час судового засідання вищезазначені обставини, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не заперечуються сторонами.
Внаслідок наявності простроченої реструктуризованої заборгованості ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом», останнім, з врахуванням питань відображених в протоколі № 19 апаратної наради під керуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості від 24.09.2012, на адресу відповідача 27.09.2012 направлено лист № 13979/04 щодо погашення заборгованості.
Враховуючи, що вказана заборгованість не була погашена відповідачем, позивач з посиланням на ст.ст. 525, 526 ЦК України звернувся до суду з даним позовом.
Крім того, в межах заявленого позову позивач керуючись нормами ст.625 вимагає від відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, що складає 19 648 268, 55 грн.
Отже, загальна сума позовних вимог, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача, становить 470 396 359, 90 грн.
Відповідач, не заперечуючи проти наявної суми заборгованості у розмірі 450 748 091,35 грн., та обов'язку щодо її сплати, зауважив на особливості порядку її погашення, встановленого законодавством, а тому просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Сторонами цього господарського спору є суб'єкти господарської діяльності, пов'язаної, зокрема, з оптовим постачанням електричної енергії та здійсненням розрахунків в даній галузі.
Згідно зі статтею 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом.
Відповідно до норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 № 2711-IV (далі Закон України № 2711-IV), з метою сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу (до системи яких включено позивач та відповідач), запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості, визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що договір реструктуризації заборгованості № 3558/01/1734/04- НАЕК від 02.08.2006 (з додатками та змінами ) укладено між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДП «Енергоринок» керуючись Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 № 2711-IV та враховуючи той факт, що Сторони внесені до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, та відповідно до ст.ст. 10,11 зазначеного Закону (преамбула договору).
Нормами п.10.4 статті 10 Закону України № 2711-IV, визначено, що розрахунки за договорами реструктуризації проводяться учасниками розрахунків з використанням:
- поточних рахунків суб'єктів господарської діяльності - учасників розрахунків у разі, якщо розрахунки проводяться за рахунок власних або залучених коштів учасників розрахунків (за винятком погашення заборгованості за електричну енергію між споживачами та постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, а також між постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом та оптовим постачальником електричної енергії - державним підприємством "Енергоринок");
- поточних рахунків для погашення заборгованості при розрахунках між споживачами та постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, а також між постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом та оптовим постачальником електричної енергії, розрахунки за якими проводяться згідно з окремим алгоритмом оптового ринку електричної енергії, затвердженим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
- поточних рахунків енергопостачальників та поточного рахунку для погашення заборгованості, відкритого оптовим постачальником електричної енергії, розрахунки за якими проводяться згідно з окремим алгоритмом оптового ринку електричної енергії, затвердженим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у разі, якщо для розрахунків використовуються власні та/або залучені кошти енергопостачальників;
- поточних рахунків для погашення заборгованості суб'єктів господарської діяльності - учасників розрахунків, якщо розрахунки проводяться за рахунок коштів цільової надбавки відповідно до статті 11 цього Закону.
Аналогічне положення передбачено статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97- ВР, якою встановлено, що кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплекс», перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Отже, погашення реструктуризованої заборгованості, здійснюється відповідачем на умовах договору реструктуризації та в порядку перерахування коштів, передбаченого нормами законодавства.
У підтвердження дотримання порядку перерахування коштів за алгоритмом та у відповідності до нормативних актів України, ДП «Енергоринок» надало до суду довідку про стан погашення заборгованості ДП «Енергоринок» перед ДП НАЕК «Енергоатом» згідно із додатковою угодою №1 до договору реструктуризації заборгованості від 02.08.2006 №3558/01/1734/04-НАЕК станом на 11.06.2013 (а.с. ), відповідно до якої оплата заборгованості ДП «Енергоринок» здійснювалась грошовими коштами та шляхом її списання на умовах Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 №3319-VI. Підтвердженням такого списання є Акт №1 від 01.09.2011 про списання кредиторської заборгованості на суму 1 288 356 074,91 грн.(а.с. )
Як вбачається із банківської виписки ДП «Енергоринок» про перерахування коштів ДП НАЕК «Енергоатом» згідно договору від 02.08.2006 №3558/01/1732/04-НАЕК за період з 01.09.2006 по 11.06.2013рік погашення заборгованості відповідачем за Договором про реструктуризацію здійснювалось з наступних рахунків:
- №26037306861 АТ «Ощадбанк», що є рахуноком із спеціальним режимом використання, за яким погашення заборгованості здійснювалось у відповідності до Закону №2711, а отже, за алгоритмом, встановленим НКРЕ та згідно з постановами НКРЕ від 26.11.2007 №1641, від 01.04.2011 №568. Про те, що розрахунки здійснювались за алгоритмом, встановленим НКРЕ можна побачити з призначення платежу, що зазначено в банківській виписці.
- №26030303861 АТ «Ощадбанк», що є додатковим рахунком із спеціальним режимом використання, розрахунки за яким здійснювались згідно із Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та у відповідності до постанови КМУ від 22.05.2006 №705, постанови КМУ від 25.04.2008 №440, постанови КМУ від 05.03.2009 №193, постанови КМУ від 11.06.2012 №517. Відповідно до зазначених постанов КМУ ДП «Енергоринок» проводить розрахунки за спожиту електроенергію через відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання та алгоритм розподілу коштів, які надходять під час проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, установлюється НКРЕ.
- №26039304861 АТ «Ощадбанк», що є додатковим рахунком із спеціальним режимом використання, розрахунки за яким здійснювались згідно із постановою КМУ від 22.02.2006 №192. Пункт 8 зазначеної постанови визначає, що взаєморозрахунки з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за участю енергопостачальників за регульованим тарифом та оптового постачальника електричної енергії здійснюється згідно з окремим алгоритмом оптового ринку електричної енергії, який встановлюється НКРЕ.
Таким чином, встановивши, що розрахунки ДП «Енергоринок» перед ДП НАЕК «Енергоатом» здійснюються через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, суд відзначає, що згідно статті 1 Закону «Про електроенергетику» перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснюється уповноваженим банком за алгоритмом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики .
При цьому, законодавець визначив поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії, як рахунки суб'єктів підприємницької діяльності що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії; алгоритм оптового ринку електричної енергії України - як порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; уповноважений банк - як визначена Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком України банківська установа, яка обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 12.02.2002 № З-рп/2002 у справі № 1-7/2002 щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (справа про електроенергетику) акумульовані на розподільчих рахунках кошти не є власністю будь-якого окремого суб'єкта відносин. Правомочність щодо розпорядження певною часткою грошей настає лише після перерахування їх з розподільчого на відповідний поточний рахунок.
Одночасно, частинами 9 та 10 статті 15-1 Закону «Про електроенергетику» встановлено, що на поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнен ня за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають призупиненню.
Таким чином, розрахунки за електричну енергію можливі лише через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, на які заборонено звертати стягнення за зобов'язаннями учасників ОРЕ України, в тому числі і за зобов'язаннями ДП «Енергоринок».
Такої позиції дотримується і Вищий арбітражний суд України у листі від 25.02.1998 №1-8/73 «Про Закон України «Про електроенергетику», згідно із яким на поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії, і операції на цих рахунках не підлягають призупиненню (частина 6 та 7 статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику»).
Разом з тим, суду відзначає, що встановлений законодавством спеціальний порядок розрахунків за електричну енергію не звільняє ДП «Енгергоринок» від виконання зобов'язання перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за договором реструктуризації заборгованості, проте, Відповідач здійснює погашення заборгованості відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договору про реструктуризацію.
За таких обставин та з врахуванням наведених нормативних приписів, суд дійшов висновку про те, що відповідач не може впливати на перерахування коштів у встановленому законодавством порядку у погашення заборгованості за договором реструктуризації, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно через рахунки спеціального режиму та на підставі алгоритму.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з ДП «Енергоринок» 3% річних, нарахованих на заборгованість за договором про реструктуризацію заборгованості №3558/01/1734/04-НАЕК від 02.08.2006, суд зазначає наступне.
За загальним правилом встановленим частиною 2 статті 625 ЦК України, божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення , а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, пунктом 10.5 статті 10 Закону України № 2711-IV реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки сторонами не надано доказів щодо розірвання у встановленому законом порядку Договору про реструктуризацію заборгованості № 3558/01 /1734/04- НАЕК від 02.08.2006, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 19 648 268,55 не підлягають задоволенню як безпідставні.
З огляду відмову у задоволенні позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення заборгованості у розмірі 470396359,90 грн. за договором №3558/01/1734/04-НАЕК від 02.08.2006 про реструктуризацію заборгованості - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 26.06.2013 року.
Повний тест рішення складено 01.07.2013 року.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова