03 липня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1309/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Кіцманська міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області державної податкової служби (далі-позивач), звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з доходів фізичних осіб в сумі 2706,74 грн.
У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2004 року Оршовецькою сільською радою видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ЧВ№6/1-14 001080(а.с. 14).
В липні 2008 року між ОСОБА_1 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом. Згідно зазначеного договору продавець продав, а покупець купив належне продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників від 17.04.2001 року, частка якого визначена в розмірі 9754,00 грн.(а.с. 13).
25 лютого 2011 року Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області надіслала листа начальнику Державної податкової інспекції у Кіцманському районі в якому зазначила, що Шепетівською ОДПІ в період з 19.04.2010 року по 19.05.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", перевірений період становить з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року.
Згідно листа ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" 24 липня 2008 року уклала договір комісії №1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", за винагороду вчинити угоди з купівлі у співвласників майнових паїв (належних майнових прав на пайове майно) СВК "Агрофірма"Оршівська". В подальшому згідно вищевказаного договору комісії ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" перераховано на рахунок ПП ОСОБА_3 кошти для проведення закупівлі майнових паїв у громадян(а.с. 22).
Посадовими особами Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб - фізичної особи ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт перевірки №00111/839/1700/НОМЕР_1 від 06 серпня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.08.2008 року по 31.12.2011 року. Перевіркою виявлено порушення пункту 179.1 ст.179 Податкового кодексу України, п.п. а) п.18.1 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-ІV, та донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі - 2706,74 грн.(а.с.9-8).
На підставі зазначеного акту позивачем 13 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0011001700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2706,74 грн.(а.с. 15).
03 вересня 2012 року відповідач отримав податкову вимогу №3 від 30 серпня 2012 року(а.с. 18, 20).
Відповідачем податкову заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 05.06.2013 року не сплачено та згідно довідки Кіцманської МДПІ від 05.06.2013 року податковий борг становить 2706,74 грн.(а.с. 8).
В адміністративному позові позивач зазначив, що відповідач нараховану суму грошового зобов'язання не оскаржив, тобто донарахована сума податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2706,74 грн. являється узгодженою.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (далі-Закон № 334/94-ВР), корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Згідно ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992, № 2114-XII , об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Відповідно до п.п.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV(далі-Закон № 889-IV), облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Згідно п.п.9.6.8 п.9.6 ст.9 Закону № 889-IV, не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону.
Відповідно до п.п. 4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону № 889-IV, доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума доходу, отриманого платником податку внаслідок земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 18.1 "а" статті 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", від 22 травня 2003 року, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, фізична особа ОСОБА_1 декларацію про отримані ним доходи за 2008 рік не подав та, відповідно, податок з доходів фізичних осіб у сумі 2706,74 грн. не сплатив.
Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Підпункт 102.2.1 статті 102 Податкового кодексу України за своїм змістом відповідає змісту підпункту 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Дана норма діяла на момент виникнення спірних правовідносин та гласить наступне: - Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-VІ ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті).
Відповідно до ч.2 п. 179.7 ст.179 Податкового Кодексу України, сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно п.57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 14.1.156 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами п. 16.1.4 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 87.11 ст.87 Податкового Кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 2706,74 грн. на рахунок Оршівської сільської ради №33216800700148.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
4. Копію постанови направити сторонам.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Боднарюк