ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10088/13 19.06.13
За позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська
товарна спілка»
Про стягнення 23368,37 грн. неустойки
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Найденко І.О. - за дов.
від відповідача Кійко Т.М. - за дов.
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» про 23368,37 грн. неустойки (14844,47 грн. пені та 8523,90 грн. штрафу).
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків поставки продукції.
Ухвалою суду від 31.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10088/13.
Відповідач у поданому суду відзиві проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що поставка відбулась в строк, оскільки між сторонами досягнуто усних домовленостей про поставку товару частинами.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
15.03.2012 р. між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» (постачальником) укладено договір поставки № 1116112107 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити алюмінію сульфат (далі - продукцію) для потреб ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець прийняти і оплатити продукцію.
Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).
Сума Договору складає 243000,00 грн. (п. 3.1 Договору)
Відповідно до п. 5.2 Договору поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP - Южноукраїнське відділення ВП СГ ДП НАЕК «Енергоатом» згідно Інкотермс 2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.
Згідно з п. 5.4 Договору датою поставки вважається дата в накладній на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.
Специфікацією № 1 сторони погодили, що в травні 2012 року відповідач поставить продукції на суму 243000,00 грн..
Поставка відбулась в три етапи:
11.06.2012 р. (видаткова накладна № 11/06-31 від 11.06.2012 р.) на суму 121095,00 грн.
06.07.2012 р. (видаткова накладна № 06/07-31 від 06.07.2012 р.) на суму 59670,00 грн.
17.12.2012 р. (видаткова накладна № 17/12-32 від 17.12.2012 р.) на суму 62100,00 грн.
Таким чином продукція не поставлена вчасно.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність прострочення, оскільки суду не надано доказів досягнення між сторонами домовленостей щодо зміни строку поставки продукції.
Довіреність на отримання продукції, яка видана 06.06.2012 р., на яку посилається відповідач, не є таким доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але на більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний (за період з 11.06,2012 р. по 30.11.2012 р.), з відповідача підлягає стягненню 14844,47 грн. пені та 8523,90 грн. штрафу. Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки останні пов'язані з простроченням поставки продукції.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 29, кв. 206, код 37243629) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код 26251923) 14844,47 пені, 8523,90 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору.
Рішення підписано 02.07.2013 р.
Суддя С. А. Ковтун