01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
02.07.13 № 910/12406/13
Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву Державної іпотечної установи
до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА»
про зобов'язання вчинити дії
Державна іпотечна установа звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» про зобов'язання вчинити дії.
Подана Державною іпотечною установою позовна заява про зобов'язання вчинити дії не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів позовної заяви Державної іпотечної установи вбачається, що остання подана до господарського суду міста Києва 05.06.2013 р., а тому, в силу положень ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України з приводу дотримання її оформлення має застосовуватись законодавство чинне на момент подання позовної заяви.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 р., розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 вказаного Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", на 2013 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 147,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено вимоги про:
1) визнання Державної іпотечної установи на суму 4 724 327,54 грн. поточним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА»;
2) зобов'язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» включити до реєстру вимог кредиторів в сьому чергу кредиторські вимоги Державної іпотечної установи в сумі 4 724 327,54 грн.
Із зазначеного вбачається, що позивачем заявлено дві немайнові вимоги, по кожній з яких має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 м.з.п., що в даному випадку складає 1 147,00 грн.*2 = 2 294,00 грн.
Вказане також підтверджується викладеним у п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якого, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 147,00 грн. за першу немайнову вимогу позивачем подано платіжне доручення № 84 від 17.06.2013 р., проте, на підтвердження сплати судового збору за другу немайнову вимогу у розмірі 1 147,00 грн. позивачем не подано жодного доказу.
За вказаних обставин, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові засоби індивідуального захисту» не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Тобто, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином завіреній копії.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на його фактичну адресу, з огляду на те, що в якості доказу відправлення відповідачу копій позовної заяви № 2378/15/4 від 21.06.2013 р. та доданих до неї документів, подано лише опис вкладення у лист № 0104219009100 від 21.06.2013 р., проте не додано до позовної заяви касового чеку чи розрахункової квитанції, що є належним доказом, який би підтверджував відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів на його фактичну адресу, вказану в позовній заяві.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Разом з тим, при наступному зверненні до суду позивачу слід надати докази надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів як на його юридичну адресу, так і на його фактичну адресу, що вказані в позовній заяві позивачем та врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа, проте, додані позивачем до позовної заяви документи взагалі не засвідченні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовну заяву Державної іпотечної установи повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя В.С. Ломака