01 липня 2013 року Справа № 5015/2856/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідача у справі),
суддів:Бернацької Ж.О., Дерепи В.І.,
за участю представників від (за первісним позовом):
позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
прокуратуриГудименко Ю.В., прокурор відділу ГП України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуБориславської міської ради
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013
у справі№ 5015/2856/11 господарського суду Львівської області
за позовомБориславської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна"
за участюПрокуратури міста Львова
провизнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна"
доБориславської міської ради
за участюПрокуратури міста Львова
провизнання права користування земельною ділянкою,
Розпорядженням В.о. секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 27.06.2013 року №05-05/557 у зв'язку з відпусткою судді Капацин Н.В. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Дерепа В.І. для розгляду касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 зі справи № 5015/2856/11.
Бориславська міська рада звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна" про визнання недійсним договору оренди землі від 22.03.2006 року, укладеного між Бориславською міською радою та ТОВ "Делакс Україна", зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 12,9624га за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути Бориславській міській раді.
ТОВ "Делакс Україна" звернулося з зустрічним позовом до Бориславської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою, площею 12,9624га, розташованою за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера) на умовах договору оренди землі від 22.03.2006 року, укладеного між Бориславською міською радою та ТОВ "Делакс Україна".
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.11.2012 року (суддя Л.Станько) первісний позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди землі від 22 березня 2006 року, укладений між Бориславською міською радою та спільним українсько-канадським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна", який зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за № 04.06.439.00080; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна" звільнити земельну ділянку площею 12,9624га за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути Бориславській міській раді; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна" на користь Бориславської міської ради 85грн. державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року (судді: Скрипчук О.С. - головуючий, Дубник О.П., Матущак О.І.) рішення господарського суду Львівської області від 08.11.2012 року скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 22.03.2006 року та зобов'язання ТОВ "Делакс Україна" звільнити земельну ділянку площею 12,9624га за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернення останньої Бориславській міській раді; в цій частині прийнято нове рішення, в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Бориславської міської ради на користь ТОВ "Делакс-Україна" 536,50грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
Не погоджуючись з постановою, Бориславська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати в частині прийняття нового рішення, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник стверджує, що апеляційним судом помилково застосовано строк позовної давності щодо вимоги за первісним позовом.
В частині зустрічного позову судові рішення, прийняті у даній справі, не оскаржені.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
При вирішенні спору по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.03.2006 року між Бориславською міською радою та спільним українсько-канадським підприємством ТОВ "Делакс Україна" укладено договір оренди землі площею 12,9624га на вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера) у м.Бориславі, який зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за № 04.06.439.00080.
Договір оренди землі від 22.03.2006 року укладено на підставі постанови господарського суду Львівської області від 27 грудня 2005 року у справі № 3/366-7/361, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року.
Зазначеною постановою господарського суду Львівської області від 27 грудня 2005 року у справі № 3/366-7/361 зобов'язано Бориславську міську раду укласти з СП ТОВ "Делакс-Україна" договір оренди земельної ділянки розміром 12,9624га за адресою: м.Борислав, вул.Трускавецька на умовах запропонованого проекту договору оренди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року постанову господарського суду Львівської області від 27.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року скасовано.
Визнаючи недійсним спірний договір оренди землі від 22.03.2006р., місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Враховуючи, що Бориславською міською радою не прийнято рішення про надання в оренду ТОВ "Делакс Україна" земельної ділянки площею 12,9624га на вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера) у м.Бориславі, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року постанову господарського суду Львівської області від 27.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року скасовано і справу надіслано на новий розгляд і на новому розгляді ухвалою господарського суду Львівської області від 19.09.2007р. провадження у справі закрито, яку підтримано ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007р. в частині спонукання до укладення спірного договору оренди землі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відпали підстави до укладення договору оренди земельної ділянки і визнав його недійсним.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував постанову тим, що позовні вимоги щодо визнання недійсним спірного договору не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої відповідач за первісним позовом заявив клопотання №47/29 від 07.09.2011р.
Однак, зазначені висновки апеляційного господарського суду колегія вважає такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні всіх обставин у справі, які мають значення для правильного вирішення спору.
Так, поняття позовної давності визначено приписами глави 19 Цивільного кодексу України. Норми про позовну давність мають імперативний характер.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Окрім цього, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку. Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Як передбачено статтею 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Досліджуючи перебіг позовної давності у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд виходив з того, що Бориславська міська рада при зверненні до суду першої інстанції посилалася на те, що згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року скасовано постанову господарського суду Львівської області від 27.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року у справі № 3/366-7/361, на підставі яких було укладено оскаржуваний договір оренди землі від 22.03.2006 року.
Отже, за висновком апеляційного господарського суду, строк позовної давності щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2006 року розпочався з 23.05.2007 року, а сплив 23.05.2010 року. Позивач за первісним позовом звернувся до суду першої інстанції 25.05.2011 року, згідно відмітки суду на позовній заяві, тобто після спливу строку позовної давності.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою подальший рух вищезазначеної справи №3/366-7/361, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року, дату якої суд визначив початком перебігу позовної давності, зазначену справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Так, в матеріалах справи наявні постанова господарського суду Львівської області від 24.06.2008р. у справі №31/76А(13/204(3/366-7/361); ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009р.; ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 24.01.2011р.
Таким чином, висновок апеляційного господарського суду щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин зроблено без врахування всіх обставин, які є суттєвими для визначення початку перебігу цього строку.
При цьому суд першої інстанції при прийнятті рішення всупереч вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України взагалі не розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Делакс Україна" №47/29 від 07.09.2011р. про застосування до спірних правовідносин позовної давності (а.с.148-149), яке надійшло до суду до ухвалення рішення у справі.
Згідно імперативних вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, в розрізі даного спору касаційна інстанція не вправі встановлювати обставини початку перебігу строку позовної давності та його закінчення, наявності чи відсутності поважних причин пропуску цього строку як підстави для його відновлення тощо.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення в частині первісного позову підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Правомірність відмови у задоволенні зустрічного позову не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість рішення та постанови в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Бориславської міської ради задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року та рішення господарського суду Львівської області від 08.11.2012 у справі №5015/2856/11 в частині первісного позову скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Ж.Бернацька
В.Дерепа