18 червня 2013 року Справа № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції та Чернігівської митниці
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року
у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) господарського суду Чернігівської області
за заявою доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрасавтострой"
пробанкрутство
за участю представників сторін: від Державної митної служби Чернігівської митниці - Приходько О.В. (дов. №14/1759 від 13.05.2013 року), від ТОВ "Інтрасавтострой" - Ребкало А.М. (дов. б/н від 05.03.2013 року), від ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" - Іллюшко О.М. (дов. від 26.11.2012 №629/12-Н), Арбітражний керуючий - Горбач С.Ф.; кредитор ОСОБА_10, від Генеральної прокуратури України - Романов Р.О., посвідчення № 014714 від 21.01.2013 року;
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.11.2010 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції (далі - ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції) порушено провадження у справі № 16/186б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрасавтострой" (далі - ТОВ "Інтрасавтострой"), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) (суддя - Белов С.В.) визнано вимоги кредиторів з включенням до реєстру вимог кредиторів:
- Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби у розмірі 163377,94 грн., з віднесенням до третьої черги - 161448,22 грн., до шостої черги - 1929,72 грн.;
- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів" у розмірі 484216,62 грн., з включенням їх до першої черги реєстру вимог кредиторів;
- ОСОБА_10 у розмірі 3225135,56 грн., з включенням їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів;
- Чернігівської митниці у розмірі 420659,95 грн., з включенням їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів;
- ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції у розмірі 5974886,28 грн., з яких 4726230,98 грн. з задоволенням у першу чергу, а 1248655,30 грн. в четверту чергу.
Затверджено реєстр з вимогами кредиторів відповідно до п. 1 даної ухвали. Вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені у встановлений для їх подання строк, ухвалено вважати погашеними. Ухвалено скликати загальні збори кредиторів на 31.01.2013 року на 11-00 год. за адресою боржника - Чернігівський р-н, смт. Михайло - Коцюбинське, вул. Шевченка, 2-Б. Зобов'язано розпорядника майна повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів, організувати їх проведення та надати господарському суду протокол зборів. Наступне засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі, призначено на 21.02.2013 року на 09-00 год.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) (головуючий суддя - Разіна Т.І., суддя - Верховець А.А., суддя - Доманська М.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Інтрансавтострой" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012 (16/186б/85б) скасовано. Припинено дію мораторію на задоволення вимог у справі № 5028/21/39б/2012 (16/186б/85б). Припинено провадження у справі № 5028/21/39б/2012 (16/186б/85б).
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б), а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у даній справі залишити без змін.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права.
Крім того, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Чернігівська митниця Державної митної служби, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) скасувати, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у даній справі залишити без змін. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм процесуального права.
ТОВ "Інтрансавтострой" подало до Вищого господарського суду України відзиви на касаційні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції та Чернігівської митниці, в яких просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
В судовому засіданні Вищого господарського суду України прокурор Генеральної прокуратури України Романов Р.О. (посвідчення № 014714 від 21.01.2013 року) просить касаційні скарги задовольнити та скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б), а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у даній справі залишити в силі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.11.2010 року за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції порушена справа № 16/186б про банкрутство ТОВ "Інтрансавтострой".
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010 року у справі № 16/186б за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 468 043,54 грн., зобов'язано його подати оголошення про порушення справи про банкрутство до офіційного друкованого органу та інше.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 16/186б вказану ухвалу залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року у справі № 16/186б ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 16/186б залишено без змін.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" № 245-246 (4995-4996) від 25.12.2010 року.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2011 року у справі № 16/186б/85б визнано грошові вимоги: Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції в сумі 236728,94 грн.; ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чернігів" в сумі 484091,62 грн., як таких що забезпечені заставою, та 125 грн. судових витрат; у визнанні кредиторських вимог УПФ України в Чернігівському районі у сумі 8437,8 грн., ОСОБА_10 у сумі 5725,56 грн. відмовлено.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.11.2011 року у справі № 16/186б/85б, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 16/186б/85б, визнано грошові вимоги кредиторів: ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції - в сумі 3446982,16 грн. та 192505,71 євро, а до реєстру вимог кредиторів включено вимоги з урахуванням суми, визнаної у підготовчому засіданні, а саме: 3915028,70 грн. та 192505,71 євро, з яких 2043260,22 грн. вимог, які забезпечені заставою, та 321 грн. судових витрат; в решті заявлених вимог кредитора відмовлено; Чернігівської митниці - в сумі 420659,95 грн.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.11.2011 року у справі № 16/186б/85б визнано конкурсні кредиторські вимоги ОСОБА_10 в сумі 444050,00 грн. з включенням їх до відповідної черги реєстру вимог кредиторів, в решті заявлених вимог кредитора відмовлено.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 10.01.2012 року у справі № 16/186б/85б, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 16/186б/85б, визнано банкрутом ТОВ "Інтрансавтострой", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012 року у справі № 16/186б/85б скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 08.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі №16/186б/85б в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції; справу в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції передано на новий розгляд до господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012 року у справі № 16/186б/85б скасовано постанову господарського суду Чернігівської області від 10.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 16/186б/85б. Справу № 16/186б/85б передано на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області на стадію попереднього засідання.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012 (16/186б/85б): 1) продовжено строк проведення розпорядження майном на три місяці до 10.04.2013 року; 2) відкладено розгляд справи на 24.01.2013 року; 3) замінено кредитора Чернігівську міжрайонну державну податкову інспекцію правонаступником - Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області Державної податкової служби; 4) зобов'язано арбітражного керуючого Горбача С.Ф. повернути всі штампи, печатки, документи та будь-яке інше майно боржника ТОВ "Інтрансавтострой" уповноваженим представникам боржника (керівнику чи розпоряднику майна).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012 (16/186б/85б) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Інтрансавтострой", визнано вимоги кредиторів, зокрема, Чернігівської митниці у розмірі 420659,95 грн., з включенням їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів та ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції у розмірі 5974886,28 грн., з яких 4726230,98 грн. з задоволенням у першу чергу, а 1248655,30 грн. - в четверту чергу.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що заборгованість боржника перед ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції підтверджуються генеральною кредитною угодою № 010/12/135 від 29.12.2004 року, укладеною між кредитором та боржником, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 28.03.2005 року.
В межах вказаної угоди були укладені кредитні договори:
- № 010/12/189 від 28.03.2005 року про відкриття кредитної лінії в сумі 2 000 000 грн. зі сплатою 17% річних, строком до 29.12.2005 року;
- № 012/03- 1/071 від 24.07.2003 року про відкриття кредитної лінії в сумі 229752,53 євро зі сплатою 13% річних, строком до 24.07.2006 року.
Розпорядником майна включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції: до першої черги - вимоги в сумі 4726230,98 грн., до четвертої черги - вимоги в сумі 1248655,30 грн.
Боржник не погодився з вимогами ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції та надав суду копію додаткової угоди від 28.04.2005 року, завірену нотаріально, згідно якої, зобов'язання сторін припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором позичальнику і відмову від права на стягнення грошових коштів, у випадку несплати позичальником до 28.04.2010 року заборгованості по генеральній кредитній угоді та кредитному договору від 28.03.2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, дослідивши матеріали справи, зокрема і подану боржником копію додаткової угоди від 28.04.2005 року, перевіривши обґрунтованість грошових вимог ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції суд першої інстанції дійшов висновку про визнання вимог ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції у розмірі 5974886,28 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та постановою від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) скасував вказану ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року та припинив провадження у даній справі.
Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав на те, що факт укладання додаткової угоди підтверджується постановою Вищого господарського суду України у справі № 16/35 від 31.10.2012 року, яка має преюдиційне значення для вирішення спору при розгляді цієї справи.
На думку суду апеляційної інстанції, розглядаючи справу № 16/35 Вищий господарський суд України встановив, що вказана додаткова угода є укладеною, ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції не доведено факт існування обставин, які є підставою для визнання додаткової угоди недійсною.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана додаткова угода від 28.04.2005 року є чинною, оскільки її недійсність не встановлена в судовому порядку, а нікчемність не визначена законом, а отже станом на день розгляду справи в суді першої інстанції, зобов'язання боржника перед ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції припинилося в зв'язку із прощенням боргу, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 598, 605 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року у справі № 16/35, на яку послався суд апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2011 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 16/35.
Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.09.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 16/35, відмовлено в позові ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" до ТОВ "Інтрансавтострой" про визнання недійсною додаткової угоди від 28.04.2005 року до генеральної кредитної угоди № 10/12/135 від 29.12.2004 року, укладеної між ними.
При цьому, рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2011 року у справі № 16/35 про відмову в позові мотивовано тим, що оспорювана угода не є вчиненою, а тому відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Зокрема, суд вказав, що враховуючи обставини даної справи та вимоги чинного законодавства, єдиним належним та допустимим доказом укладення спірної угоди є її оригінал, який сторонами на вимогу суду надано не було. Інші надані докази в їх сукупності, узгоджуючись між собою, спростовують факт укладення даної угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виходячи з вимог ст. ст. 45, 115 ГПК України прийняті господарським судом рішення, ухвали, що набрали законної сили, постанови є обов'язковим для виконання на усій території України.
Отже, з системного аналізу імперативних норм (ст. 124 Конституції України, ст. 45, 115 ГПК України) вбачається, що встановлений судовим рішенням порядок є обов'язковим для виконання та не може бути змінений, за виключенням випадків, прямо встановлених Законом, а саме скасування ухваленого рішення судом вищої інстанції.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються.
Суд касаційної інстанції у відповідності до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з ч. 2 ст. 11112 ГПК України постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не надається преюдиціального значення також фактам (обставинам), зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (ч. 2 ст. 1117 ГПК України), за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року у справі № 16/35 рішення господарського суду Чернігівської області від 28.09.2011 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі № 16/35 судом касаційної інстанції залишені без змін.
В зв'язку з чим, посилання суду апеляційної інстанції у постанові від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) на мотивувальну частину постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року у справі № 16/35 щодо факту укладеності даної угоди та преюдиційності вказаної постанови Вищого господарського суду України є необгрунтованим.
Крім того, припиняючи провадження у справі, судом апеляційної інстанції безпідставно не було взято до уваги, що законність та обґрунтованість порушення провадження у даній справі вже перевірялася судами апеляційної і касаційної інстанцій.
Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 16/186б залишено без змін ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010 року у справі № 16/186б за результатами підготовчого засідання, якою визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "Райффайзен банк "Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції до боржника ТОВ "Інтрансавтострой" в сумі 468 043,54 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року у справі № 16/186-б ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.12.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 16/186б також залишено без змін, зокрема з тих підстав, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій було встановлено наявність усіх передбачених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника, а саме: грошові вимоги ініціюючого кредитора становлять 468 043,54 грн., є безспірними, не задоволені боржником протягом понад 3 місяців та не забезпечені заставою майна боржника.
Постанова Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року у справі № 16/186б на даний час не скасована Верховним Судом України і відповідно до ч. 5 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 45, 115 ГПК України є обов'язковою для виконання на всій території України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України також звертає увагу, що виходячи з вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Це стосується, зокрема подання сторонами відповідних доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, боржником ТОВ "Інтрансавтострой", ні господарському суду першої інстанції в підготовчому засіданні, ні апеляційній інстанції при оскарженні ухвали за результатами цього засідання, такий доказ як додаткова угода від 28.04.2005 року до генеральної кредитної угоди № 010/12/135 від 29.12.2004 року не подавався.
Крім того, такий доказ не подавався ТОВ "Інтрансавтострой" і при розгляді господарськими судами справ про стягнення з нього боргу за кредитними договорами.
Виходячи з встановлених обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) за результатами попереднього засідання, винесена судом з урахуванням вимог Закону про банкрутство, з повним дослідженням матеріали справи та з оцінкою доказів в порядку ст. 43 ГПК України.
Тому, суд апеляційної інстанції в постанові від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року та припинення провадження у даній справі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції та Чернігівської митниці задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) скасувати, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24.01.2013 року у справі № 5028/21/39б/2012(16/186б/85б) залишити в силі.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді: Погребняк В.Я.
Хандурін М.І.