11 червня 2013 року о 12 год. 28 хв.Справа № 808/3444/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув
відповідача - не прибув
третьої особи - не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області
про зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_3, позивач) до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГУЮ Дніпропетровській області, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області (далі - третя особа), в якому позивач просить зобов'язати відповідача вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 під час відчуження гаражного блоку НОМЕР_2 місце 34 в гаражно-будівельному кооперативі «Юність», розташованому по вул. Юності в Комунарському районі м. Запоріжжя, 01.11.2010 звернувся до Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та одержав Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в якому було зареєстровано заборону відчуження об'єктів нерухомого майна відповідно до архівного запису №4911762 реєстратором Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області. Позивач звертає увагу, що в записі про обтяження зазначено ОСОБА_3, а відповідно до паспорту позивача його імя ОСОБА_1. Позивач вказує, що про підстави виникнення такого запису йому нічого невідомо. Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що для відновлення своїх порушених прав, він звернувся до суду, однак на етапі виконавчого провадження виявилося, що Державний нотаріальний архів не має повноважень для виконання судового рішення. Позивач звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою, та отримав відповідь, де зазначено, що Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не має повноважень щодо накладення та зняття арештів чи заборон на об'єкти нерухомого майна. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 звернувся з позовом до Запорізького окружного адміністартивного суду з вимогою про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону.
Позивач в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача 21.05.2013 подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечення посилається на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року 1952-IV, «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, «Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року №1844/5. Останнім Порядком визначено процедуру використання та перенесення державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно. З огляду на вищевикладене, як зазначає представник відповідача, позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону не має правових підстав, оскільки законодавством не встановлено процедуру вилучення таких записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який на сьогодні втратив чинність, а лише передбачено використання та перенесення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв або клопотань до суду не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, 07.05.2013 надіслав до суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу без його участі та зазначив, що на лист ОСОБА_3 Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області було надано відповідь про відсутність повноважень на накладення та зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна. Також зазначено, що певний час від імені державного нотаріального архіву накладали заборону працівники нотаріальних контор м. Дніпропетровська та Інформаційний центр, проте будь-яка інформація відносно підстави накладення заборони до Державного нотаріального архіву на зберігання не передавалась.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
22.03.2012 Комунарським районним судом м. Запоріжжя 22.03.2012 винесено заочне рішення у цивільній справі №2-2058/11 за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, треті особи - Дніпропетровська філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні особою права користування та розпорядження своїм майном, яким позовні вимоги задоволено та зобов'язано Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області унести до Реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про відсутність заборон щодо власника ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 паспорт серія НОМЕР_3, виданий 18 березня 1997 року Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області.
21.09.2012 Комунарським районним судом м. Запоріжжя виданий виконавчий лист у справі №2-2058/11.
27.11.2012 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено Постанову по виконавчому провадженню ВП №35302070 про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме виконавчого листа №2-2058/2011, виданого 13.11.2012 Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
30.01.2013 листом №11/02-04 третя особа повідомила ОСОБА_3, що Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не має повноважень накладати чи знімати заборону відчуження нерухомого майна та не містить інформацію про підставу внесення таких записів в Реєстрі заборон.
06.01.2013 позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України, у зв'язку з неможливістю Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області виконати судове рішення.
Листом від 04.02.2013 №М-1418/16.3-18/7 Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_3, що переадресувало його звернення за належністю до Державної виконавчої служби України для вирішення по суті.
06.03.2013 Управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області листом №М-429-02 надало відповідь ОСОБА_3, в якій зазначено, що Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не має повноважень вносити до Реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про відсутність заборон, що законодавством передбачено лише вилучення або внесення запису до будь-якого Реєстру, внесення змін до обтяження не передбачено. Для вилучення або внесення запису до реєстру заборон відчуження нерухомого майна необхідно знати номер обтяження та контрольну суму, оскільки без цих даних будь-яке вилучення неможливо.
Головне управління юстиції у Дніпропетровській області у відповіді від 11.03.2013 №М-429-08/1 також повідомило позивача, що Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області не має повноважень щодо зняття заборон з майна.
У зв'язку з викладеним, позивач 29.03.2013 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом.
26.04.2013 судом було надіслано запит (вих.№808/3444/13-а/10155) до начальника реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, у відповідь на який було надано:
інформаційну довідку №3277742 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), відповідно до якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні;
інформаційну довідку №3278137 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої за параметрами запиту - фізична особа, ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_1, тип обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 4911762, - зареєстровано 04.05.2007 16:37:10 за №4911762 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області; підстава обтяження акт передачі, б/н, не вказано; об'єкт обтяження невизначене майно, окреме майно; власник ОСОБА_3.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV) визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
З 01.01.2013 року з набранням чинності Закону України №1952-IV почала функціонувати нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закон України №1952-IV систему органів державної реєстрації прав становить: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703) визначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст.2 Закону України №1952-IV державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Частиною 1 статті 11 Закону України №1952-IV передбачено, що державний реєстр прав складається з розділів, які відкривають на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього.
Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.
Абзацом 1 пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 року №1878-VІ (далі - Закон України №1878-VІ), встановлено, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюється до 1 січня 2013 року.
Отже, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та Державний реєстр обтяжень рухомого майна з 1 січня 2013 року втратили чинність.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України №1878-VІ державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав.
Процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно визначено Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1844/5.
Зазначеним Порядком визначено процедуру використання та перенесення державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Отже, виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що Головне управління юстиції у Дніпропетровській області не має повноважень вилучати записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Крім того, суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено можливості вилучати записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Як зазначалось вище, державні реєстратори речових прав можуть лише приймати рішення про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а також мають повноваження на використання та перенесення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно. Отже, законодавчо не визначено процедури вилучення записів Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163,167 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара