18 червня 2013 року Справа № 45/14б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я.,
Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція"
на ухвалу та постановугосподарського суду Донецької області від 24.10.2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року
у справі № 45/14Б господарського суду Донецької області
за заявою доПриватного підприємства "ТСМ-ГС 06" Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл"
пробанкрутство
за участю представників сторін: ПАТ "ВТБ Банк" - Калініченко О.В. (дов. №378/11.5.2 від 26.07.2012 року), ПАТ "Промінвестбанк" - Тунік Г.В. (дов. № 09-32/150 від 11.05.2010 року ), ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" - Тунік Г.В. (дов. №516 від 27.12.2012 року),
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.03.2011 року за заявою Приватного підприємства "ТСМ-ГС 06" (далі - ПП "ТСМ-ГС 06") порушено провадження у справі № 45/14б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (далі - ТОВ "РосУкрОйл") у порядку, встановленому ст.ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2011 року у справі № 45/14б в підготовчому засіданні затверджений розмір вимог ініціюючого кредитора ТОВ "ТСМ-ГС 06", введена процедура розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна, з метою виявлення конкурсних кредиторів зобов'язано ініціюючого кредитора подати в офіційний друкований орган оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2011 року у справі № 45/14б в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на суму основного боргу 606875802,65 грн. та штраф, пеня у сумі 2162 204,19 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі № 45/14б, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у справі № 45/14б, визнано банкрутом ТОВ "РосУкрОйл" внаслідок його фінансової неспроможності; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 19.03.2013 року; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гартенка В.Ф.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі № 45/14б (суддя - Попов О.В.) відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") від 17.01.2012 року №130/300-2 про включення сум заборгованості до кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі № 45/14Б про банкрутство ТОВ "РосУкрОйл".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 45/14б (головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя - Будко Н.В., суддя - Кододова О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі №45/14б залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року у справі №45/14б залишено без змін.
ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 45/14б, прийняти нове рішення про визнання додаткових вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "РосУкрОйл" в сумі 276733145,20 грн. та включити їх у реєстр вимог кредиторів у цій справі, як вимоги першої черги.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 543, 554, 572, 583, 590 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.11 Закону України "Про заставу", ст.ст.11-12 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 14, 26, 31 Закону про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду Донецької області надійшла заява ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" від 17.01.2012 року №130/300-2 про включення заборгованості в сумі 199210821,45 грн. як вимоги першої черги (вимоги забезпечені заставою) та в сумі 31954734,59 грн. як вимоги шостої черги (суми заборгованості по штрафним санкціям) до кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" у справі №45/14Б про банкрутство ТОВ "РосУкрОйл".
До господарського суду Донецької області також надійшли письмові пояснення №2620/300-2 від 05.09.2012 року ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" про включення заборгованості в сумі 276773145,20 грн., у зв'язку з їх збільшенням, до кредиторських вимог ПАТ "ВТБ Банк" по справі №45/14Б про банкрутство ТОВ "РосУкрОйл" .
Судами встановлено, що підставою заявлених вимог ПАТ "ВТБ Банк" в сумі 199210821,45грн. та в сумі 31954734,59 грн. є укладені між ним та боржником - ТОВ "РосУкрОйл" іпотечні договори №69Вз-4/2007 від 15.12.2007 року, №69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року, договір застави №69Вз-6/2007 від 15.12.2007 року, а також договір поруки №69Вп/2007 від 27.06.2007 року. Вищезазначені договори були укладені в забезпечення виконання умов кредитного договору №69В/2007 від 16.06.2007 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" (правонаступник - ПАТ "ВТБ Банк") та ТОВ "Готель "Централь".
ПАТ "ВТБ Банк" в заяві №130/300-2 від 17.01.2012 року зазначено, що заборгованість ТОВ "Готель Централь" перед банком за вищевказаними договорами не погашена, а оскільки ТОВ "РосУкрОйл" є майновим та фінансовим поручителем ТОВ "Готель Централь" заборгованість в сумі 199210821,45грн. (перша черга) та заборгованість з штрафних санкцій в сумі 31954734,59 грн. (шоста черга) підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "РосУкрОйл".
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно з цією статтею, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Судоми встановлено, що між ВАТ "ВТБ Банк" (правонаступник - ПАТ "ВТБ Банк") та ТОВ "Готель "Централь" укладено кредитний договір №69В/2007 від 16.06.2007 року. В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "РосУкрОйл" були укладені іпотечні договори №69Вз-4/2007 від 15.12.2007 року, №69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року, договір застави №69Вз-6/2007 від 15.12.2007 року, а також договір поруки №69Вп/2007 від 27.06.2007 року.
Відповідно до умов укладених договорів іпотеки №69Вз-4/2007 від 15.12.2007 року, №69Вз-5/2007 від 20.12.2007 року та договору застави №69Вз-6/2007 від 15.12.2007 року боржник виступає майновим поручителем ТОВ "Готель "Централь".
Згідно з ч.2 ст. 590 ЦК України у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Судами встановлено, що відповідно до змісту іпотечних договорів та приписів ч.2 ст. 11 Закону України "Про заставу", ст.ст. 583, 590 ЦК України майно боржника було передано у заставу для забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за укладеним з нею банком кредитним договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Таким чином, враховуючи положення ст. 1 Закону про банкрутство іпотекодержатель (майновий поручитель) не є кредитором боржника в розумінні зазначеної статті.
Ч. 2 ст.26 Закону про банкрутство передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що у боржника - ТОВ "РосУкрОйл" відсутні грошові зобов'язання перед ПАТ "ВТБ Банк" за змістом приписів чинного законодавства, умов іпотечних договорів та договору застави.
З матеріалів справи вбачається, що за змістом п. 1 договору поруки №69Вп/2007 від 27.06.2007 року ТОВ "РосУкрОйл" (поручитель) поручається перед ВАТ "ВТБ Банк" за виконання ТОВ "Готель "Централь" (позичальником) зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкції та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №69В/2007 від 16.06.2007 року та будь-якими додатковими угодами до нього.
За умовами п.4 зазначеного договору у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Ч.1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "РосУкрОйл" було опубліковане у газеті "Голос України" № 115 від 25.06.2011 року, а заява 2012 ПАТ "ВТБ Банк" №130/300-2 від 17.01.2012 року надійшла до господарського суду Донецької області 17.01.2012 року.
Судами встановлено, що грошові зобов'язання за договором поруки №69Вп/2007 від 27.06.2007 року виникли до дня порушення справи про банкрутство ТОВ "РосУкоОйл" та є конкурсними в силу приписів ст. 1 Закону про банкрутство.
Таким чином, грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк", підставою яких є договір поруки №69Вп/2007 від 27.06.2007 року, слід вважати погашеними в силу ч.3 ст.14 Закону про банкрутство.
Отже, судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтовані висновки щодо додатково заявлених вимог ПАТ "ВТБ Банк", доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 у справі № 45/14Б року є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 45/14Б залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді В.Я. Погребняк
М.І. Хандурін