3.1.2
Іменем України
26 червня 2013 року Справа № 812/5165/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Опейкіній Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов громадянки Нігерії ОСОБА_4 до Ленінського відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по справі та зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису №396 від 05 серпня 2011 року та відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 10 травня 2011 року, змінити в графі мати ім'я "ОСОБА_5" на "ОСОБА_5".
На обґрунтування вимог позивач зазначив наступне.
10 травня 2011 року у позивачки народився син ОСОБА_3 в актовому записі та свідоцтві про народження в графі мати зазначене ім'я "ОСОБА_5", у той час як позивачка зазначає, що її ім'я повинно бути "ОСОБА_4". Позивач зазначає, що її вірне ім'я "ОСОБА_4" зазначене в таких документах, як посвідка на тимчасове проживання в Україні №2364/2012 від 03.12.2012, виписка з реєстру прав на нерухоме майно від 23.02.2013.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову та посилався на побажання позивача привести всі національні документи у відповідність, шляхом зазначення її правильного ім'я "ОСОБА_4".
Відповідач проти позову заперечував, надав суду пакет документів, в тому числі і оригінал перекладу паспорта позивача, які були надані для реєстрації народження дитини, та на підставі яких і було здійснено актовий запис №396 від 05.08.2011 та видано свідоцтво про народження дитини, де у всіх документах ім'я позивачки зазначене "ОСОБА_5".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивачка прибула до України на підставі одноразової візи терміном з 19.08.2010 по 19.08.2011, виданої консульською установою в Мілані на запрошення Міністерства освіти України. Відповідно до візи ім'я позивачки зазначене "ОСОБА_5", що підтверджується відповідною відміткою в паспорті позивачки (а.с. 11, 27).
У зв'язку з народженням дитини, позивачка звернулася до відповідача з заявою про реєстрацію народження дитини та пакетом документів, що подаються в такому випадку. Офіційний переклад паспорта позивачки та її заяви залучені до матеріалів справи, вони здійснені уповноваженими особами - позаштатними перекладачами В усіх наданих для реєстрації народження дитини документах ім'я позивачки зазначене "ОСОБА_5", так само як і у візі (а.с. 27-38).
05.08.2011 було складено актовий запис про народження №396, в якому в графі відомості про матір зазначено "ОСОБА_5" (а.с. 39).
Таке ж ім'я матері зазначене і в свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 від 05.08.2011 (а.с. 12).
Порядок складання актових записів про народження врегульований нормами Закону України "Про держану реєстрацію актів цивільного стану" та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України№1154/5 від 22.11.2007 (далі Правила).
Відповідно до Розділу ІІ Правил "Загальні норми реєстрації актів цивільного стану" при державній реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану, а також пред'являються паспорти або паспортні документи, які посвідчують особи заявників.
Документи, складені іноземною мовою, подаються для реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
Розділом ІІІ Правил визначено порядок проведення реєстрації народження та перелік документів, які подаються для реєстрації.
Перевіривши пакет документів наданих для реєстрації народження дитини ОСОБА_3 суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки всі реєстраційні дії вчинені відповідачем відповідно до наданих заявником документів та відповідають вимогам чинного законодавства.
Посилання позивача на наявність інших документів виданих національними установами України (посвідка на тимчасове проживання, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду), де ім'я позивачки зазначене "ОСОБА_4" не приймаються судом до уваги, оскільки ці документи складені значно пізніше і реєстрація народження дитини проводилася не на їх основі.
Так само не приймаються до уваги судом і посилання представника позивача на офіційний переклад паспорта позивачки, здійснений у 2013 році, де її ім'я зазначене "ОСОБА_4", оскільки цей документ також не подавався для реєстрації народження дитини.
Невідповідність ім'я в документах складених пізніше, ніж було проведено державну реєстрацію народження дитини, не можуть бути прийняті судом як доказ неправомірності дій відповідача. Так само, не знайшли будь-якого документального підтвердження і викладені у позові обставини щодо перешкоджання зазначенню в графі мати ім'я "ОСОБА_5" виїзду позивачки з її дитиною за межі України. Такі перешкоди на думку суду є надуманими, оскільки ім'я позивачки зазначене в паспорті громадянки Нігерії, а саме у візі, співпадає з іменем зазначеним у свідоцтві про народження дитини.
В межах даної справи суд не надає оцінку правильності зазначення імені позивачки в посвідці на тимчасове проживання та довідці про присвоєння ідентифікаційного коду, оскільки обставини отримання цих документів не стосуються предмету спору.
Враховуючи викладене у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем, суб'єктом владних повноважень, зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову позов громадянки Нігерії ОСОБА_4 до Ленінського відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 27 червня 2013 року.
Суддя А.М. Каюда