Дата документу 26.06.2013
Справа № 320/2954/13-ц
26 червня 2013 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Бочко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна,
Позивач ТОВ Агрофірма «Злагода» звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 5186 грн. вартості безпідставно отриманих 2593 кг. пшениці, та про стягнення судових витрат.
В подальшому представник ТОВ Агрофірма «Злагода» уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача безпідставно набуті 2593 кг. пшениці, та судові витрати.
В позові від 27 березня 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманих 2593 кг. пшениці в сумі 5186 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що між ТОВ Агрофірма «Злагода» та ОСОБА_1 01.02.2006р. був укладений договір оренди земельної ділянки. Земельна ділянка розташована на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Відповідно до п. 9 та 11 договору, орендна плата становила 842 грн. та вносилась щорічно не пізніше 25 грудня. Можливість розрахунку в натуральній формі передбачено п. 12 договору. Актами передачі продукції відповідачу в рахунок орендної плати за 2010 та 2011 роки є платіжна відомість від 30.11.2010р. - олія; від 30.11.2010р. - шрот; від 30.11.2010р. - борошно; накладна про видачу зерна за оренду земельного паю за 2010 рік від 18.08.2010р; відомість на видачу зерна за оренду земельного паю за 2011 р. від 30.11.2011р. Таким чином у 2010р. в якості орендної плати відповідач отримав: 18.08.2010р. пшениці 1500 кг. на суму 2100 грн. (вартість 1 кг. пшениці 1,4 грн.); 30.11.2010р. олії 10 л. на 100 грн.; 30.11.2010р. шроту 100 кг. на 200 грн.; 30.11.2010р. борошна 50 кг. на 115 грн., разом 2100+100+200+115=2515 грн. Отже відповідач отримав натуральної плати на суму 2515 грн. Орендна плата за 2010р. становить 842 грн., сума, що перевищує орендну плату: 2515-842=1673 грн.
Отже відповідач за 2010р. отримав натуральної плати вартістю на 1673 грн. більше ніж сума орендної плати передбачена договором. 1673 грн. на 27.08.2010р. це 1195 кг. (1673/1,4=1195 кг.).
У 2011р. в якості орендної плати відповідач отримав 30.11.2011р. 2000 кг. пшениці в якості натуральної плати на суму 2800 грн. Відповідно вартість 1 кг. пшениці становила 1,4 грн., орендна плата за 2011р. становила 842 грн. сума, що перевищує орендну плату 2800-842=1958 грн. Кількість пшениці переданої на суму більшу ніж передбачено договором оренди 1958/1,4=1398 кг.
Отже, відповідач 30.11.2011р. отримав натуральної плати на 1398 кг. пшениці більше ніж передбачалося договором оренди.
Вартість безпідставно набутого відповідачем майна за 2010-2011р. становить 2593 кг. (1398+1195), що становить 5186 грн. (2593 кг.х2грн.).
Вартість безпідставно отриманого майна розраховувалась за даними Запорізької ТПП при вартості зерна пшениці у січні 2013 року -1950-2050 грн. за тонну. Застосування вартості пшениці в розмірі 2000 грн. за тонну обґрунтовується довідкою Запорізької ТПП № 4 від 17.01.2013р.
На даний час дія договору оренди закінчується. Відповідач продовжувати договір оренди не має намірів. Повертати безпідставно отримане майно відповідач також відмовляється.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ Агрофірма «Злагода» підтримав уточнені позовні вимоги, викладені у позові від 27.03.2013р. та пояснив, що дійсно між позивачем та відповідачем 01.02.2006р. було укладено договір оренди земельної ділянки. З моменту укладення договору оренди до його реєстрації позивач користувався земельною ділянкою на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.02.2006р. В цей період орендна плата сплачувалась в натуральній формі. Даним договором оренди було передбачено, що плата за оренду може здійснюватися в натуральній формі. Передача орендної плати в натуральній формі оформлювалась відомостями та накладними.
В 2010р. в якості орендної плати відповідач отримав: 18.08.2010р. пшениці 1500 кг. на суму 2100 грн. (вартість 1 кг. пшениці 1,4 грн.); 30.11.2010р. олії 10 л. на 100 грн.; 30.11.2010р. шроту 100 кг. на 200 грн.; 30.11.2010р. борошна 50 кг. на 115 грн., разом 2515 грн. Орендна плата за 2010р. становила 842 грн., сума, що перевищує орендну плату складає 1673 грн. Отже, відповідач за 2010р. отримав натуральної плати вартістю на 1673 грн. (станом на 27.08.2010р. 1195 кг.) більше, ніж сума орендної плати передбачена договором.
В 2011р. в якості орендної плати відповідач отримав 30.11.2011р. 2000 кг. пшениці в якості натуральної плати на суму 2800 грн. Вартість 1 кг. пшениці складала 1,4 грн. Орендна плата за 2011р. становила 842 грн. сума, що перевищує орендну плату складає 1958 грн. Кількість пшениці переданої на суму більшу ніж передбачено договором оренди становить 1398 кг. Відповідач 30.11.2011р. отримав натуральної плати на 1398 кг. пшениці більше ніж передбачалося договором оренди.
Більша кількість орендної плати була передана відповідачу помилково із надією на продовження договору оренди в майбутньому. Зміни стосовно розміру орендної плати до договору оренди не вносилися.
На даний час дія договору оренди закінчується. Відповідач продовжувати договір оренди не має намірів. Повертати безпідставно отримане майно відповідач також відмовляється. Загальна вага зайво отриманої відповідачем пшениці в якості натуральної плати за оренду землі за 2010 та 2011 роки становить 2593 кг., що складає 5186 грн.
При подачі позову сума 1 кг. пшениці 6 класу складала від 1950 грн. до 2050 грн. за тону, але чому вартість пшениці розраховували по 2 гр. за 1 кг. пояснити не може.
Просив стягнути з відповідача 5186 грн. вартості безпідставно отриманих 2593 кг. пшениці, тому що у відповідача відсутня пшениця в кількості 2593 кг.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що, дійсно 01.02.2006р. між ним та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки. Продукція в рахунок орендної плати була йому нав'язана позивачем, але орендар не відмовлявся розраховуватися в грошовій формі, однак робив це пізніше грудня місяця кожного року. Він неодноразово звертався до орендодавця з вимогою про підвищення орендної плати відповідно до Указу Президента України від 02.02.2002 р. "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", яким запроваджена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.
За оренду земельної ділянки в 2010р. фірма розрахувалась повністю, заборгованості не має. В якості орендної плати в 2010р. він отримав олію, шрот, пшеницю та муку. На даний час в нього відсутня пшениця в кількості 2000 тони. Отримана ним сума орендних платежів не перевищує 3 % від вартості земельного паю. Пояснив, що в усній формі звертався до позивача з вимогою про підвищення орендної плати, після чого плата була підвищена. Підвищення орендної плати документально не оформлювалось. Орендну плату за 2010-2011р. він отримав на законних підставах.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
01.02.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Злагода» дійсно був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передає у користування земельну ділянку, загальною площею 4,3700 га, у тому числі ріллі: 4,3700 га, строком на 5 років. Вартість оренди складає 842 грн. та вноситься не пізніше 25 грудня щорічно. Державна реєстрація договору відбулась 03.04.2008 року /а.с.10-11/.
Відповідно до п.12 вказаного договору, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Відповідно до копії платіжної відомості про видачу заробітної плати за 30.11.2010р. ОСОБА_1 отримав 10 л. олії на загальну суму 100 грн., про що свідчить його підпис у графі «розписка в отриманні» /а.с.62-63/.
Згідно з копією платіжної відомості про видачу заробітної плати за 30.11.2010р. ОСОБА_1 отримав 100 кг. шроту на загальну суму 200 гривень, про що свідчить його підпис у графі «розписка в отриманні» /а.с.66/.
Відповідно до копії платіжної відомості про видачу заробітної плати за 30.11.2010р. ОСОБА_1 отримав 50 кг. борошна на загальну суму 115 грн., про що свідчить його підпис у графі «розписка в отриманні» /а.с.69/.
Згідно з копією накладної від 18.08.2010р. ОСОБА_1 отримав за оренду земельного паю за 2010 рік 1500 кг. зерна на загальну суму 2100 грн., з розрахунку 1,4 грн. за 1 кг. зерна /а.с.71/.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачу ТОВ Агрофірма «Злагода» було сплачено за 2010 рік орендну плату в натуральній формі на сумі 2515 грн. (2100грн.+100грн.+200грн.+115грн.)
Згідно з копією відомості від 30.11.2011р. про видачу зерна за оренду земельного паю за 2011 рік, ОСОБА_1 отримав 2000 кг. зерна на загальну суму 2800 грн. /а.с.9/.
Тобто, ТОВ Агрофірма «Злагода» було сплачено відповідачу за 2011 рік орендну плату в натуральній формі на суму 2800 грн.
Зазначені факти розрахунку за оренду землі та передачу відповідачу вказаної продукції в якості орендної плати не заперечував і представник позивача у судовому засіданні.
Тож майно передавалося відповідачу добровільно, як узгоджена підвищена орендна плата без будь - яких застережень щодо повернення її в разі не укладання договору оренди землі на новий строк, або без будь - якого зазначення про те, що орендна плата сплачується за наступні періоди оренди авансом. Навпаки, складені позивачем та підписані відповідачем накладні та відомість на видачу орендної плати містять зазначення певних періодів оренди, за які здійснюється розрахунок.
При таких обставинах суд вважає, що передання майна було здійснене на виконання договору оренди за узгодженими сторонами умовами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитись від свого майнового права.
Частина 5 ст. 12 ЦК України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Сплачуючи орендну плату у підвищеному розмірі, сторони діяли свідомо та розумно, будь-яких доказів на підтвердження недобросовісної поведінки жодної із сторін, в матеріалах справи не міститься.
Договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами 01 лютого 2006 року, передбачає розмір та строки внесення орендної плати з застереженням про те, що розмір орендної плати за певних умов, може переглядатися щороку. До таких умов відносяться, зокрема: підвищення цін, тарифів, інфляція тощо.
Та обставина, що сторонами розмір орендної плати переглядався та сплачувався позивачем без відповідного письмового оформлення узгоджених додатків до договору оренди, або без внесення змін до договору, автоматично не тягне за собою неправомірності сплати орендарем переглянутої відповідно до п. 13 Договору, орендної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦК України правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Приймаючи до уваги, що продукція сплачувалася добровільно як узгоджена сторонами орендна плата з зазначенням сторонами розміру орендної плати та відповідного періоду, за який вона сплачується. Що підтверджено вищевказаними доказами, суд вважає, що спірне майно отримане відповідачем на законних підставах, тому доводи позивача та позовні вимоги суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 206 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ В.І. БАРАНОВ