02 липня 2013 року Справа № 542/1066/13-ц
2/542/501/13
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Новосанжарського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся ПАТ КБ «Приват Банк».
Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору від 03.05.2006 р. відповідач 03.05.2006 р. отримав кредит у розмірі 15000.00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Посилаючись на те, що відповідач порушує кредитні зобов'язання та має на 21 квітня 2013 року заборгованість у розмірі 67006 грн. 58 коп. (13665 грн. 35 коп. - заборгованість по кредиту, 53341 грн. 23 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом), позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява, в якій він прохає справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строків позовної давності звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст..197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.05.2006 року на підставі письмової заяви відповідача між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено строковий кредитний договір, за яким банк надав останній кредит у розмірі 15000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 05.11.2007 р.
Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконував, у зв'язку з чим станом на 21.04.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 67006 грн. 58 коп. зокрема: 13665 грн. 35 коп. - заборгованість по кредиту, 53341 грн. 23 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду у травні 2013 р. з позовом про стягнення заборгованості.
За правилами ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно положень ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що станом на 05.11.2007 року ( кінцевий термін повернення) сальдо поточної заборгованості за кредитом відсутнє, сальдо прострочене на вказану дату в розрахунку не зазначено (а.с. 4).
З позовом позивач звернувся зі спливом п'ятирічного строку позовної давності, встановленому сторонами в п. 5.6 договору (а.с. 6).
Відповідно до положень п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі ( п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» ).
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом порушених прав зі спливом строку, встановленого умовами договору кредиту ( 5 років), то відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України це є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 267, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 598, 599, 1050, 1054 ЦК України суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/
З оригіналом вірно.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Т.Г. Стрельченко