Справа № 739/876/13-ц
Номер провадження 2/739/230/13
27 червня 2013 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Наполова М.І.,
при секретарі - Лукаш Н.Я.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Малого Сергія Олександровича та
Хоменка Юрія Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до приватного підприємства "Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільненні, посилаючись на те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи ткачем. Наказом № 150 від 28.02.2013 року звільнена з роботи за власним бажанням, за ст. 38 КЗпІІ України. При звільненні, в останній робочий день, позивачу видана трудова книжка, але розрахунку не проведено.
ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. При цьому пояснила, що на час розгляду справи заборгованість відповідача по заробітній платі залишається такою, якою була на час її звільнення, а саме - 8 515 гривень 65 копійок.
Представник позивача, ОСОБА_2 висловився про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача, Малий Сергій Олександрович позов не визнав та пояснив, що заборгованість виникла внаслідок відсутності коштів на рахунках підприємства. При цьому не заперечував факту наявності вказаної позивачем заборгованості, як не заперечував і наданого позивачем розрахунку розміру стягнення за час затримки розрахунку при звільненні.
Представник відповідача Хоменко Юрій Анатолійович позов не визнав та пояснив, що на час звільнення позивача не було практичної можливості провести розрахунок при звільненні, оскільки були відсутні кошти. При цьому не заперечував наданого розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача та дослідивши докази по справі у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
по справі судом встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи ткачем приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика». Наказом № 150 від 28.02.2013 року - звільнена з роботи за ст. 38 КЗпІІ України, за власним бажанням.
Згідно припису ст. 116 КЗпІІ України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації - провадиться в день звільнення. В порушення вказаної норми закону, при звільненні позивача, в останній робочий день, ОСОБА_1 була видана лише трудова книжка, а розрахунку проведено не було. Внаслідок чого, існує заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем, яка становить 8 515,65 гривень. При цьому, під час судового розгляду судом не встановлено жодної з підстав,
-2-
яка б могла свідчити про відсутність вини відповідача у не проведенні розрахунку при звільненні позивача, або про наявність спору про розмір сум, належних позивачу при звільненні.
Згідно з вимогами ст. 117 КЗпІІ України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За таких встановлених судом фактичних обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими.
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 28.02.2013 року по дату вирішення справи, тобто по 27 червня 2013 року - стягненню в користь позивача підлягає середній заробіток за вказаний період в сумі 6 595 гривень 05 копійок. Вказану суму судом обчислено з дотриманням вимог затвердженого Постановою від 08 лютого 2012 року № 100 Кабінету Міністрів України Порядку обчислення середньої заробітної плати. А саме, встановлено, що термін прострочення проведення розрахунку за вказаний позивачем період становить 77 днів. Середньоденний заробіток позивача становить 85 гривень 65 копійок (кількість відпрацьованих днів за січень -лютий 2013 року - 21 день та 20 днів, відповідно. Виходячи із 1 816, 00 гривень заробітної плати за січень та 1 696,00 гривень за лютий 2013 року - середньоденний заробіток становить 85 гривень 65 копійок (3512:41= 85,65 )). Отже, середній заробіток, що підлягає стягненню в користь позивача становить 6595,05 гривень (85,65 х 77= 6 595,05).
З відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 116,117 КЗпП України, ст.ст. 88, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства "Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - з а д о в о л ь н и т и.
Стягнути з приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» в користь ОСОБА_1 6 595 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 05 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 28.02.2013 року по 27 червня 2013 року.
Стягнути з приватного підприємства «Новгород-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» на користь держави 229 ( двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Наполов М.І..