Справа № 2403/1418/12
Провадження № 2/715/32/13
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2013 року Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.,
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.,
представників позивача Бабійчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача відділ у справах дітей Глибоцької РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Глибоцького районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача відділ у справах дітей Глибоцької РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 06.04.2007 р. ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір № СVVWGК00001369, згідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2027р.
В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, станом на 11.10.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 60 399,57 доларів США, що за курсом станом на 11.10.2012 складає 482 592,56 грн., в тому числі 29 621,82 доларів США - заборгованість за кредитом, 14 425,33 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 243,97 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 14108,46 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
Відповідно до укладеного 06.04.2007 року договору іпотеки № СVVWGК00001369 він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, належну йому на праві власності квартиру загальною площею 43,20 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена ціна предмету іпотеки дорівнює 151 500 грн.
Тому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СVVWGК00001369 від 06.04.2007 р. в розмірі 482 592,56 грн. звернути стягнення на квартиру, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності з укладанням ПАТ КБ «ПриватБанк» від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, з отриманням банком витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та членів його сім'ї, які зареєстровані та проживають у квартирі, яка розташована за вказаною адресою зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Глбоцькому РВ УМВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та стягнути з відповідачів судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві та просила суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, представник третьої особи на стороні відповідача відділу у справах дітей Глибоцької РДА в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялися про розгляд справи, причину неявки в судове засідання не повідомили і не просили суд відкласти розгляд справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст.1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами нього боржника в порядку, встановленому цим законом.
Згідно ч.1 ст.33 «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного сторонами кредитного договору 06.04.2007 р. № СVVWGК00001369, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2027р.
Відповідно до умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
В порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника, в зв'язку з чим він несе витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.
Крім того, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідком порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
В зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором № СVVWGК00001369 від 06.04.2007 р. щодо строків погашення кредиту виникла заборгованість, яка станом на 11.10.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 60 399,57 доларів США, що за курсом станом на 11.10.2012 складає 482 592,56 грн., в тому числі 29 621,82 доларів США - заборгованість за кредитом, 14 425,33 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 243,97 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 14108,46 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором з відповідачем було укладено договір іпотеки № СVVWGК00001369 від 06.04.2007 р., згідно умов якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру загальною площею 43,20 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого 06.04.2007 року приватним нотаріусом Глибоцького нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за номером 1776.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.
Відповідно до процедури продажу, визначеної ст.38 цього ж Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Крім того, статтею 39 Закону України «Про іпотеку»визначено ряд обов'язкових відомостей про предмет іпотеки у випадку його реалізації за рішенням суду, зокрема відомості про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ч.2 ст.43 вказаного Закону початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Як вбачається із змісту укладеного іпотечного договору, сторонами за взаємною згодою оцінили вартість предметів іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, в розмірі 151 500 грн., а тому суд приходить до висновку, що початкову ціну предмета іпотеки для реалізації необхідно визначити саме в такій сумі.
Відповідно до ст. 40 Закону № 898-IV звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового регулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
У пункті 43 постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону № 898-IV виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
У справі встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1, окрім відповідача ОСОБА_2, проживають також ОСОБА_3, та неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що 30 травня 2012 року надіслано відповідачу ОСОБА_2 письмову вимогу про звільнення ним та членами його сім'ї квартири (а.с.13). Однак, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним направлено всім відповідачам вимогу про звільнення спірного квартири та останніми отримано таку вимогу.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про виселення відповідачів слід відмовити.
Відповідно до ст..88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи наведене, ст.ст. 526, 527, 530, 578, 590, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 25, 26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224, 225, 228, 232 ЦПК України,-
Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СVVWGК00001369 від 06 квітня 2007 р., в розмірі 482 592,56 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру загальною площею 43,20 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу квартири (ВЕК № 487590), посвідченого приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу 05 квітня 2007 року № 1727 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 05 квітня 2007 року за № 1298354, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року № 898-ІV, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, з отриманням банком витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Початкова ціна предмета іпотеки для реалізації складає 151 500 (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя