Справа № 2403/1175/12
Провадження № 2/715/28/13
22 січня 2013 року Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.,
секретаря судового засідання Затолошної Р.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 14 липня 1996 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Глибоцького районного суду від 22 березня 2012 року. Від даного шлюбу у них є дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні.
Посилалася на те, що між нею та відповідачем не досягнута згода щодо поділу майна, яке ними було нажите за час спільного проживання, просила здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за ними право власності на 1/2 частки будівельних матеріалів та конструкцій за кожним, які використані на будівництво житлового будинку, по АДРЕСА_1 вартістю 136774 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 80 копійок та поділити між ними рухоме майно приблизна вартість якого становить 11 600 грн., визнавши за позивачем право власності на морозильну камеру вартістю 3 000 (три тисячі) гривень та холодильник «Атлант» вартістю 3 000 (три тисячі) гривень, за відповідачем право власності на газову 4-х камфорну плиту на суму 3 000(три тисячі) гривень, бензокосарку на суму 800 (вісімсот) гривень, циркулярку на суму 1 000 (тисячу) гривень, мікрохвильову піч на суму 500 (пятсот) гривень, духовку на суму 300 (триста) гривень та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 різницю в частці спільного майна подружжя в сумі 200 (двісті) гривень, а також стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю та надали аналогічні пояснення, викладені в позовні позовній заяві, просили суд позов задовольнити.
Відповідач та його представник позов визнали частково, зокрема, в частині поділу майна визнали позов повністю, не погодившись з вимогою щодо стягнення судових витрат. Наявність спільного нерухомого та рухомого майна, з приводу якого виник спір, як і саму його оцінку, заявлену позивачкою відповідач не заперечував.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено шлюб 14 липня 1996 року, який був розірваний на підставі рішення Глибоцького районного суду від 22 березня 2012 року. Від шлюбу у них є дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Глибоцької селищної ради Чернівецької області від 11 вересня 2002 року ОСОБА_3 була надана земельна ділянка площею 700 м.кв. для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_1, на яку 28 серпня 2007 року було видано державний акт про право власності на землю на ім'я ОСОБА_3.
На даній земельній ділянці сторони розпочали будівництво житлового будинку, проте на сьогоднішній день будівництво незавершеним, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
З висновку судової будівельно - технічної експертизи від 26 жовтня 2012 року вбачається, що вартість будівельних матеріалів використаних на будівництво житлового будинку, по АДРЕСА_1 становить 273 538 гривень.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна, ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України).
Тобто об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього. Таким чином сторонам належить право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі вищевказаного будівництва.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В судовому засіданні відповідач визнав позов в частині поділу спільно нажитого майна з позивачкою, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно до ст..88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст.57- 61, 68-71 СК України, ст.. 368 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна подружжя задовольнити.
Поділити між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 майно, що є спільною сумісною власністю подружжя:
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані на будівництво житлового будинку, по АДРЕСА_1 вартістю 136774 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 80 копійок,
визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструкцій, які використані на будівництво житлового будинку, по АДРЕСА_1 вартістю 136774 (сто тридцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 80 копійок.
визнати за ОСОБА_1 право власності на морозильну камеру вартістю 3 000 (три тисячі) гривень та холодильник «Атлант» вартістю 3 000 (три тисячі) гривень,
визнати за ОСОБА_3 право власності на газову 4-х камфорну плиту на суму 3 000(три тисячі) гривень, бензокосарку на суму 800 (вісімсот) гривень, циркулярку на суму 1 000 (тисячу) гривень, мікрохвильову піч на суму 500 (пятсот) гривень, духовку на суму 300 (триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 різницю в частці спільного майна подружжя в сумі 200 (двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору в сумі 1367 (тисячу триста шістдесят сім ) гривень 74 копійок, за проведення судової будівельно - технічної експертизи 2 838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя