Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2013 р. Справа №805/8262/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання Вітязь Х. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» (м. Горлівка)
до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському р-н
м. Горлівки Донецької області
про скасування рішення, -
за участю представників сторін:
від позивача: Медведєв В. Ю.
від відповідача: Касьян О. А.
Державне підприємство «Артемвугілля» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському р-н м. Горлівки Донецької області (надалі - відповідач) про скасування рішення № 4769/32270533 від 30 листопада 2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи тим, що спірним рішенням до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги були залишені без задоволення. Крім цього, у порушення вимог законодавства спірне рішення було прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відповідачем сплачений внесок був зарахований у погашення штрафних санкцій та пені за попередні періоди.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову посилаючись на наступне. Відповідно до даних картки особового рахунку позивача не було несвоєчасно та не в повному обсязі сплачено єдиний внесок, у зв'язку з чим прийнято спірне рішення та застосовані штрафна санкція та пеня.
Крім цього, відповідно до п. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 2464) строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Рішення було прийнято відповідно до вимог законодавства та відправлено у встановлений строк, тобто в строк протягом трьох робочих днів з дня його винесення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивач - Державне підприємство «Артемвугілля» - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-11-01-3227.
30.11.2012 року відповідачем було прийнято рішення № 4769/322705533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 721517,75 грн. та нарахована пеня у розмірі 0.01% у сумі 88228,74 грн. за період з 20.02.2012 року по 07.03.2012 року, що також підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача за період розрахунку з 20.02.2012 року по 07.03.2012 року.
Позивачем спірне рішення було оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17.12.2012 року.
Рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін.
Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу від 24.01.2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області.
28.03.2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення № 7956/09-10 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Згідно ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно п. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно до п. 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 (надалі - Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Згідно із абз. 2 п. 7.7 Розділу VІІ Інструкції перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.
П. 10 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно із абз. 2 п. 7.5 Розділу VІІ Інструкції нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
П. 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2012 року позивачем надано звіт щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2012 року, з якого вбачається, що позивачем самостійно обчислено та нараховано єдиний внесок за ставкою 49,7% на суму 12441675,67 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 194, 202, 250, 229 від 21 лютого 2012 року, № 1402, 1423, 1410 від 29 лютого 2012 року та № 286 від 07 березня 2012 року позивачем сплата єдиного внеску здійснювалася несвоєчасно, у зв'язку з чим відповідачем були застосовні фінансові санкції та нарахована пеня.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що сплачені ним суми єдиного внеску відповідачем були зараховані в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за попередні періоди, з огляду на наступне.
Як вбачається з картки особового рахунку позивача, у нього відсутній борг за попередні періоди по штрафним санкціям та пені, а як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені до спірного рішення, суми, які надходили від позивача, відповідно до платіжних доручень, зараховувалися в рахунок погашення суми єдиного внеску, визначеної у наданому позивачем звіті за січень 2012 року.
Крім цього, застосування штрафних санкцій та нарахування пені здійснювалося відповідачем у період з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня повної сплати єдиного внеску включно.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача стосовно строку прийняття спірного рішення, оскільки триденний термін поширюється лише на надіслання платнику першого примірника рішення.
За таких обставин, дії відповідача щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені є правомірними.
З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 , ст.ст. 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському р-н м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4769/32270533 від 30 листопада 2012 року відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 26.06.2013 року в присутності представників сторін.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2013 року.
Суддя Маслоід О.С.