Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 червня 2013 р. Справа №805/6544/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Афоніній Г.Р.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Горлівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат,-
Горлівський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 24 302,78 грн.
Позов мотивовано неповідомленням відповідачем про те, що вона за винагороду надавала страхові посередницькі послуги під час реєстрації та перебування на обліку у якості безробітного, що є підставою для стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.
Представник позивача у судовому засіданні від 27.06.2013р. адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надала письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначила, що з 05.01.2012р. по 29.01.2013р. не займалась трудовою діяльністю. Відповідач зазначає, що у наданих до суду копіях договору доручення №А00229-д від 01.04.2011р., додаткової угоди №1 від 01.02.2012р. та актах приймання-здачі наданих послуг стоїть не її підпис. Відповідач вважає, що роботодавець повинен був своєчасно повідомити Товариство з додатковою відповідальністю Страхову компанію «Нафтагазстрах» (надалі - ТДВ СК «Нафтагазстрах») про звільнення відповідача та розірвання договору доручення.
Також, відповідач зазначає, що відсутні документи, що підтверджують надання відповідачем послуг ТДВ СК «Нафтагазстрах» та порушення цим підприємством порядку розрахунків.
При цьому відповідач зазначає, що вона підписувала договір-доручення від квітня 2010р., який не був припинений та повинен був автоматично пролонгований.
Відповідач у судовому засіданні від 27.06.2013р. адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
20.01.2012р. ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернулась до позивача із заявою, якою просила до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
У вказаній заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років.
Згідно персональної картки №050712011300003, відповідач зазначена як безробітна, незайнята до одного року, останнє місце роботи - Микитівська дистанція колії із датою звільнення 04.01.2012р., що підтверджується трудовою книжкою відповідача.
Згідно витягу з наказів про прийнятті рішення по відповідачу від 31.01.2013р., з 20.01.2012р. відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, а з 30.01.2013р. знято з обліку.
Із додатку до ПК про прийнятті рішення щодо нарахувань та платежів відносно відповідача вбачається, що за період з 20.01.2012р. по 30.01.2013р. відповідачу виплачено - 24 302,78 грн. допомоги по безробіттю.
Актом Горлівського міського центру зайнятості №31 від 21.02.2013р. встановлено, що під час перебування на обліку в Горлівському міському центрі зайнятості відповідач надавала посередницькі послуги ТДВ СК «Нафтагазстрах», за що відповідачу за період квітень 2011р.-січень 2012р. нарахована агентська винагорода у сумі 2 628,96 грн.
Позивачем надано витяг з результатами звірки по ПК відносно відповідача, за яким вбачається, що у другому кварталі 2012р. відповідачу нараховано дохід від ТДВ СК «Нафтагазстрах».
На запит від 24.12.2012р. №04/5340 позивачем отримано відповідь ТДВ СК «Нафтагазстрах» вих. №159 від 11.01.2013р., яким позивача повідомлено, що відповідач працювала у ТДВ СК «Нафтагазстрах» згідно до договору доручення №А00229-д від 01.04.2011р. про надання страхових посередницьких послуг. У другому кварталі 2012 року згідно актів приймання-здачі наданих послуг за квітень-листопад 2011р., січень 2012р. відповідачу нарахована агентська винагорода у розмірі 2 628,96 грн.
Вказані засвідчені ТДВ СК «Нафтагазстрах» копії документів були надіслані разом із супровідним листом вих.№1021 від 01.04.2013р. до позивача, яким, також, повідомлено, що агентська винагорода відповідачу була виплачена через систему грошових переказів «Аваль-Експрес».
Згідно листа Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» від 27.03.2013р. №43-8-3-00/41 повідомлено, що 21.04.2012р. на ім'я відповідача були зараховані 2 166,27 грн. в систему грошових переказів «Аваль-Експрес», які 24.04.2012р. були видані.
До матеріалів справи позивачем надані копії договору доручення №А00229-д від 01.04.2011р. про надання страхових посередницьких послуг, додаткової угоди №1 від 01.02.2012р. про припинення дії вказаного договору; актів приймання-здачі наданих послуг за квітень 2011р. - січень 2012р.
Відповідач зазначає, що на вказаних документах стоїть не її підпис.
04.03.2013р. позивачем прийнято наказ №194 про повернення відповідачем отриманої допомоги по безробіттю за період з 20.01.2012р. по 30.01.2013р. у розмірі 24 302,78 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.03.2013р. №01/908 із повідомленням про необхідність в місячний термін повернути виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 24 302,78 грн.
Вказана претензія була направлена до відповідача, але повернута УКРПОШТОЮ із довідкою на поштовому відправленні про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до пп. «б» п.3 ст.1 Закону України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення», який був чинний на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного та виплату дорогу по безробіттю, встановлено, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», належать до зайнятого населення.
Таким чином, на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного та виплату дорогу по безробіттю відповідач належала до зайнятого населення.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо неналежного виконання ТДВ СК «Нафтагазстрах» умов договору та щодо відсутності її підпису у наданих до матеріалів справи угодах та актах з ТДВ СК «Нафтагазстрах» як на підставу для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки: у наданих письмових запереченнях та наданих під час судового засідання пояснень відповідача вбачається, що відповідач не заперечує факт знаходження у договірних відносинах щодо надання посередницьких послуг з ТДВ СК «Нафтагазстрах», відповідач підтвердила, що отримала грошові кошти від ТДВ СК «Нафтагазстрах», ТДВ СК «Нафтагазстрах» підтверджено нарахування відповідачу винагороди у тому числі за грудень 2012р., відповідач самостійно не вжила заходів щодо припинення вказаних договірних відносин до її звернення до Горлівського міського центру зайнятості.
Про договірні відносини з ТДВ СК «Нафтагазстрах» та про отримання коштів від цього підприємства відповідач не повідомила позивача.
Дійсність правочинів між ТДВ СК «Нафтагазстрах» та ОСОБА_2 не є предметом розгляду цієї справи та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою ст.7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно частини 3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю підлягає стягненню на підставі ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» через порушення відповідачем ч.2 ст.36 цього Закону.
Частиною першою ст.34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
У відповідності до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Згідно ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Горлівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 84635, АДРЕСА_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 22032986; 84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Гагаріна, 48) отриману допомогу по безробіттю у розмірі 24 302 (двадцять чотири тисячі триста дві) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок (рахунок №37178300901021 в ГУДКС України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986).
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 27 червня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 2 липня 2013 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.