Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
11 червня 2013 р. № 820/3747/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Панченко О.В.
при секретарі судового засідання Пузовікової К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення суми,-
Позивач - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, вартість матеріального забезпечення у сумі 1.553,12 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три гривні дванадцять копійок) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.03.2012 року відповідач звернулась до позивача за сприянням у працевлаштуванні, де була зареєстрована з відкриття персональної картки № НОМЕР_2. За заявою ОСОБА_2 від 06.04.2012р., у якій вона вказала, що не працює як найманий працівник, в тому числі за договором підряду, цивільно-правового характеру, за сумісництвом, їй був наданий статус безробітної і відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», призначена виплата допомоги по безробіттю з 06.04.2012р. по 27.12.2012р. 14.09.2012р. вказана особа була знята з обліку у зв'язку з поданням письмової заяви про відмови від послуг СЗ. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, було встановлено, що ОСОБА_2 була працевлаштована на ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» з 27.08.2012р. по 21.09.2012р. та отримувала дохід. На підставі встановлення факту належності відповідача до категорії зайнятого населення, директором Харківського МЦЗ видано наказ № 249 «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2», в якому зазначалась сума, яка піддягає поверненню, а саме 1.553,12грн. за період з 27.08.2012р. по 13.09.2012р. та направлено лист - претензію від 01.04.2013р. на адресу ОСОБА_2 щодо повернення коштів. Однак, до теперішнього часу кошти, виплачені як матеріальне забезпечення відповідачем Фонду не повернуті. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 дані кошти у судовому порядку.
Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33 - 35 КАС України, прибув у судове засідання та склав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження, та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а. с. 27).
Відповідач - ОСОБА_2, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст. ст. 33-35 КАС України (а.с.26), причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить дохід, що, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець, а тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на виконавчу дирекцію Фонду та її робочі органи покладено обов'язок щодо контролю правильності нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, Державної податкової політики, Пенсійним Фондом України за погодженням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного Фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009р. № 7-1/60/62, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 12.03.2009р. за № 2316248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією та Пенсійним Фондом України шляхом обміну інформацією про отримання особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами. За результатами перевірки або звірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.
У разі встановлення центром зайнятості відповідно до вказаного Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п.7 Порядку.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення, центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.
У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.
За матеріалами справи судом встановлено, що 30.03.2012 року відповідач - ОСОБА_2, звернулась до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки № НОМЕР_2 (а.с. 4, 8).
06.04.2012р. року за заявою останньої їй було надано статус безробітної і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", 14.05.2012 року призначена виплата допомоги по безробіттю з 06.04.2012р. по 27.12.2012р.
14.09.2012р. ОСОБА_2 надала до центру зайнятості заяву, в якій просила зняти її з обліку, де вказала, що відмовляється від послуг служби зайнятості за станом здоров'я. (а.с.12)
Актом №34 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_2 була працевлаштована в ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» з 27.08.2012р. по 21.09.2012р. та отримувала дохід в період перебування на обліку у центрі зайнятості.(а.с.9) це підтверджується наказом від 27.08.2012р. №391-к про прийняття ОСОБА_2 на посаду начальника відділення. (а.с. 10)
Враховуючи виявлену обставину, 29.03.2013р. директором Харківського міського центру зайнятості був виданий наказ "Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ПІБ - ОСОБА_2" №249, згідно якого відповідачу пропонувалось повернути кошти добровільно (а. с. 13).
Сума, яка повинна бути повернута відповідачем згідно п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, складає 1.553,12 грн. за період з 27.08.2012 року по 13.09.2012 року.
Також, Харківським МЦЗ на адресу позивача був направлений лист - претензія від 01.04.2013р. №6400 року щодо повернення коштів (а. с. 11).
Проте, доказів повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 1.553,12 грн. службі зайнятості матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ним підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 1.505,53 грн. або відсутності обов'язку щодо погашення вказаної заборгованості, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2), вартість матеріального забезпечення у сумі 1.553,12 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три гривні дванадцять копійок) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Панченко О.В.