Єдиний унікальний номер справи 185/4826/13-к
25 червня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Самоткан Н.Г.
при секретарі - Перепелиці О.В.
за участю прокурора - Боргуна Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження №12013040370001094 від 11 березня 2013 року про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості, та отримуючи допомогу по безробіттю протягом подальшого періоду часу з моменту отримання статусу безробітного, починаючи с 29 квітня 2011 року, щомісячно, згідно Наказу Центру поштового зв'язку № 7 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта» № 476к від 07 червня 2011 року, була прийнята на роботу з 07 червня 2011 року на посаду начальника відділення поштового зв'язку с. Поперечне Павлоградського району Дніпропетровської області, з встановленням щомісячного окладу в розмірі 929 грн..
Володіючи достовірною інформацією про права та обов'язки безробітних, будучи неодноразово повідомленою про обов'язок своєчасного надання відомостей про себе у разі їх зміни, в тому числі - про обов'язки надання при кожному відвідуванні Центру зайнятості населення своєї трудової книжки, своєчасне повідомлення спеціаліста Центру зайнятості населення про зміну свого статусу, відвідуючи семінарські заняття і знаючи про обов'язок своєчасного надання відомостей щодо свого працевлаштування, ОСОБА_1, не повідомила представників Павлоградського міськрайнного центру про своє працевлаштування. Розуміючи, що в разі працевлаштування та повідомлення відомостей про свою трудову діяльність, вона буде позбавлена можливості отримувати допомогу по безробіттю, не бажаючи цього, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок майна, яке їй не належить, усвідомлюючи протиправність своїх намірів, ОСОБА_1 навмисно умовчала про своє працевлаштування, і, перебуваючи у трудових відносинах з 07 червня 2011 року до 22 травня 2012 року, та отримуючи заробітну плату в Центрі поштового зв'язку № 7 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта», приховала факт отримання доходу, та в період перебування на обліку в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості незаконно отримувала протягом періоду часу з 29 квітня 2011 року по 23 січня 2012 року допомогу по безробіттю, в сумі 6670,82 грн., завдавши тим самим Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ст.190 ч.1 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/.
Обвинувачена ОСОБА_1 вину в судовому засіданні визнала в повному обсязі, щиро кається у вчиненому, та відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України просила подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
Представник потерпілого - Павлоградського міськрайонного центру зайнятості - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила стягнути з обвинуваченої на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 6670 грн. 82 коп.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченої, представника потерпілого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винна у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується за обставин, які вказані вище.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши у обвинуваченого та інших учасників судового розгляду, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої: раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України є повне визнання вини, щире каяття у скоєному; обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлено. Суд вважає, що покарання обвинуваченій необхідно призначити в межах санкції вказаної статті у вигляді обмеження волі.
Суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, та вважає можливим звільнити її від покарання відповідно до ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винною за ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у вигляді одного року обмеження волі.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку одного року вона не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України:
-не виїжджати за межі кордону України на постійне проживання;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з засудженої ОСОБА_1 на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37172001002942 у банку УДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 20267001) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 6670 /шість тисяч шістсот сімдесят/ грн. 82 коп.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: Н.Г. Самоткан