08.05.2013 Справа № 756/2905/13-к
Провадження №1-кп/756/239/13
Унікальний 56/2905/13-к
08 травня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Сагей Л.І.
з участю прокурора Павловської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №12013110050000532 по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старий Майдан, Новоград - Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
10.01.2013 року, близько 13 години 10 хвилин, під час перебування в торговому залі приміщення магазину ТОВ «Леруа Мерлен Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Полярна 17-А, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 вчинив всі дії, які залежали від його волі для доведення своїх зло чинних дій до кінця, а саме взяв із полок-стелажів господарчі товари, що підлягали реалізації, а саме: метало - пластикові трійники в кількості 2-х шт., загальною вартістю 73 грн. 14 коп., перехідник Реха120 х 1/2 вартістю 37 грн. 40 коп., Реха1 коліно 16х 1/2 в кількості 2 шт., загальною вартістю 62 грн. 35 коп., ніпель вартістю 5 грн. 19 коп., що належать ТОВ «Леруа Мерлен Україна», а всього на загальну суму 178 грн. 08 коп. (без ПДВ), які заховав до кишені свого одягу, після чого, не розрахувавшись за викрадений товар, без оплати за нього, пройшов повз касу магазину, вийшов за лінію кас та направився до виходу з магазину, намагаючись втекти з місця вчинення кримінального правопорушення, але в цей час був затриманий працівником охорони, який в подальшому викликав працівників міліції, в зв'язку з чим ОСОБА_1 не зміг довести свої зло чинні дії до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному акті, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш кримінальних правопорушень не вчиняти. При цьому, обвинувачений також зазначив, що 10.01.2013 року, близько 13 години 10 хвилин, під час перебування в торговому залі приміщення магазину ТОВ «Леруа Мерлен Україна», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Полярна 17-А, він дійсно з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв із полок-стелажів господарчі товари, що підлягали реалізації, а саме: метало - пластикові трійники в кількості 2-х шт., загальною вартістю 73 грн. 14 коп., перехідник Реха120 х 1/2 вартістю 37 грн. 40 коп., Реха1 коліно 16х 1/2 в кількості 2-х шт., загальною вартістю 62 грн. 35 коп., ніпель вартістю 5 грн. 19 коп., що належали ТОВ «Леруа Мерлен Україна», які заховав до кишені свого одягу, після чого, не розрахувавшись за викрадений товар, без оплати за нього, пройшов повз касу магазину, вийшов за лінію кас та направився до виходу з магазину, але в цей час був затриманий працівником охорони, який в подальшому викликав працівників міліції.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини провадження стосовно висунутого обвинувачення і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання обвинуваченого дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому йому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був викритий та затриманий на місці кримінального правопорушення.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.ст. 65, 66, 68, 691 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, стан здоров'я, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, матеріальне становище, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця та враховуючи позицію прокурора стосовно призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання, з врахуванням вимог ст.ст. 68, 691 КК України, у виді штрафу в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. При цьому таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) в доход держави.
Речові докази: метало - пластикові трійники в кількості 2-х штук, перехідник, коліно в кількості 2-х штук, ніпель - передані на зберігання представнику ТОВ «Леруа Мерлен Україна» залишити в розпорядженні власника.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: