Справа № 524/4267/13-а
2а/524/607/13
18.06.2013 року. Автозаводський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Радіоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - інспектора ДПС Кобеляцької роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач в травні 2013 року звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Зазначав, що 09 травня 2013 року близько 05 години 30 хвилин рухався на власному авто марки БМВ по автодорозі Кременчук - Полтава та в селі Андрійки, Козельщанського району Полтавської області був зупинений інспектором ДПС Кобеляцької роти ДПС при УДАІ УМВС України в Полтавській області, прапорщиком міліції ОСОБА_2.
Причиною його зупинки зі слів інспектора, стало порушення ним правил дорожнього руху, а саме перевищення допустимої швидкості руху у межах населеного пункту, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Він пояснив інспектору, що рухався по дорозі у вказаному напрямку з дозволеною швидкістю, попереду його автомобіля рухалися ще кілька легкових автомобілів та попрохав інспектора надати фото - відео фіксацію його правопорушення. Натомість інспектор сказав, що порушення зафіксовано приладом «візир», але надати для огляду його відмовився.
Просив визнати протиправною та скасувати винесену постанову інспектором ДПС прапорщиком міліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2013 року серія АА2 № 806703, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення Передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 300 (триста) гривень.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи відкласти.
Суд, вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, встановив наступне.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заявлений відповідач не з'явився в судове засідання, тому суд вирішив спір на підставі доказів, що були надані позивачем.
Судом достовірно встановлено, що постанову інспектором ДПС прапорщиком міліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2013 року серія АА2 № 806703, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення Передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 300 (триста) гривень.
Відповідно до протоколу від 09 травня 2005 року ОСОБА_3 перевищив допустиму швидкість руху в населеному пункті, що також підтверджується відеозаписом, наданим відповідачем та оглянутим в судовому засіданні.
Доводи позивача стосовно незаконності винесення вищевказаної постанови не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення.
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.
В задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 86, 158-163 КАС України, ст. ст. 268, 280 КУпАП, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: