Справа № 529/652/13-ц
27 червня 2013 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого: судді Новака Д. І.,
при секретарі Бурлизі Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції,-
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції /далі - ДВС Диканського РУЮ/, посилаючись на те, що державним виконавцем було безпідставно та незаконно зроблений розрахунок заборгованості за скаржником по сплаті ним на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обгрунтування своєї скарги ОСОБА_1 вказав, що він на виконання рішення Диканського районного суду від 18.11.2010 року щомісячно сплачував аліменти у встановленому законодавством порядку - в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - як не працюючий, а тому він вважає, що не має ніякої заборгованості по сплаті аліментів.
У своїй скарзі ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Диканського РУЮ щодо нарахування йому заборгованості по аліментах
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та задоволити його вимоги з викладених у скарзі обставин.
Представник відділу ДВС Диканського РУЮ у судовому засіданні проти вимог скарги ОСОБА_1 заперечував в повному обсязі, вказав на те, що ним проведені усі необхідні дії відповідно до вимог чинного законодавства для примусового виконання рішення суду. Так, в процесі примусового виконання виконавчого документа на виконання вимог ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" ним було проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, оскільки боржник ОСОБА_1 сплачував щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 лише 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте боржник ОСОБА_4 ні разу не надав державному виконавцю відомості про те, що він ніде не працює. А тому відповідно до п. 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем розраховано заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості.
Стягувачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте на адресу суду направила заяву, в якій просила суд відхилити скаргу ОСОБА_1 з тих підстав, що він працює за кордоном, отримує відповідний дохід, проте державного виконавця відділу ДВС Диканського РУЮ про такі доходи не повідомляв і аліменти сплачує їй у мінімальному розмірі як непрацююча особа.
Розглянувши скаргу на дії державного виконавця, дослідивши усі матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, вислухавши думку представника відділу ДВС Диканського РУЮ, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та виконавчого провадження, наданого державним виконавцем для огляду в суді, з 30 листопада 2010 року на примусовому виконанні у відділі ДВС Диканського РУЮ перебував виконавчий лист № 2-1479 року від 18 листопада 2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/ 4 всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, про що свідчить наявна в матеріалах справи постанова про відкриття виконавчого провадження.
Починаючи з грудня 2010 року і по лютий 2013 року включно боржник ОСОБА_1 сплачував на користь ОСОБА_2 на утримання їхньої спільної дитини аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а квитанції про сплату таких коштів надавав державному виконавцю відділу ДВС Диканського РУЮ для залучення їх до матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа.
Судом встановлено, що суми грошових коштів, які ОСОБА_1 сплачував на користь ОСОБА_2 на протязі вказаного періоду часу, боржник вираховував самостійно шляхом арифметичного визначення 30 % від суми, визначеної законами України "Про державний бюджет України" в частині визначення сум прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, хоч згідно рішення суду повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/; частини всіх видів його заробітку.
Боржник ОСОБА_1 ні разу не подав до відділу ДВС Диканського РУЮ жодних офіційних відомостей на підтвердження того, що він ніде не працює. Проте за заявою стягувачки ОСОБА_2, наявною у матеріалах виконавчого провадження, стало відомо, що боржник ОСОБА_1 декілька років проживає і працює за кордоном та має постійний, хоч і мінливий, дохід, однак звідти жодного разу не сплачував аліментів як і не надавав данних про його там доходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
Крім того, згідно із п. 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Державним виконавцем відділу ДВС Диканського РУЮ неодноразово викликався боржник ОСОБА_1 до відділу ДВС Диканського РУЮ для надання необхідних відомостей по виконавчому провадженню, проте боржник ні разу не з'явився на виклик до державного виконавця. Отримати іншим шляхом інформацію про місце роботи боржника не виявилося можливим.
Тому, виходячи із вимог ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, державний виконавець в процесі примусового виконання виконавчого листа зробив розрахунок заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1, яка станом на 01 березня 2013 рорку становить 11 377 грн. 95 коп.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження та самої скарги, 19 березня 2013 року державним виконавцем надіслано боржнику офіційне попередження, згідно якого боржнику було повідомлено про суму боргу по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 та зобов'язано його сплатити борг по аліментах до 08 квітня 2013 року. Також державним виконавцем відділу ДВС Диканського РУЮ у вказаному листі було попереджено боржника ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України у разі несплати ним заборгованості по сплаті аліментів на утримання дочки.
Тоді ж державним виконавцем був направлений виклик боржнику ОСОБА_1 з вимогою з'явитися йому до відділу ДВС Диканського РУЮ 26 березня 2013 року, але боржник на виклик державного виконавця не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив.
Лише 03 червня 2013 року від імені боржника по сплаті аліментів ОСОБА_1 до відділу ДВС Диканського РУЮ скарга на дії державного виконавця при веденні виконавчого провадження № 23094218 з примусового виконання виконавчого документа № 2-1479, виданого Диканським районним судом 18 листопада 2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, з наданої стягувачкою ОСОБА_2 інформації вбачається, що боржник ОСОБА_1 на даний час перебуває за кордоном, де працює та має відповідний дохід. Проте боржник ніразу не повідомив про свої доходи від праці за кордоном державного виконавця відділу ДВС Диканського РУЮ, та не сплачував стягувачці ОСОБА_2 аліменти відповідно до розміру свого доходу, а сплачував лише 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку як непрацююча особа.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 387 Ц ПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вище викладене та те, що державним виконавцем здійснювалися усі необхідні дії, передбачені виключно чинним законодавством, спрямовані на примусове виконання рішення суду, суд приходить до переконання, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу ДВС Диканського РУЮ слід відмовити за її безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 32, 74, 82 Закону України "Про виконавче провадежння" від 21.04.1999 року № 606-XIV, Інструкціїєю з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 512/5 від 02.04.2012 року, ст.ст. 292-294, 383, 386, 387 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Полтавської області відмовити за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена через Диканський районний суд до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, в той же строк з дня отримання копії ухвали суду.
Головуючий: