Справа № 524/2613/13-ц
21.06.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Предоляк О.С.
при секретарі - Стецик Ю.М
з участю представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення ,-
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним позовом і просять витребувати у відповідача із його чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання за ними права спільної часткової власності на спірну квартиру по ? її частини, посилаючись на те, що спірна квартира вибула з володіння власника - ОСОБА_7 шляхом її викрадення.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав в повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.05.2013 року позов не визнала, суду надала письмові заперечення про те, що відповідач є добросовісним набувачем, позивачі не є належними та про сплив позовної давності.
Представник третьої особи проти позову заперечує.
Позивачі, відповідач та третя особа у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, в тому числі кримінальної справи, оцінивши зібрані та надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задовольнити за таких підстав.
ОСОБА_7 на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 березня 1993 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської ради народних депутатів, належала квартира АДРЕСА_1( а. с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть від 9 січня 1997 року, виданим 3 квітня 2003 року Кременчуцьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану(а. с. 19).
В ході розслідування кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України встановлено, що ОСОБА_8, за попередньою змовою з невідомою особою, використовуючи фіктивне рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 07.10.1996 року, яким визнано дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 травня 1996 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 -дійсним, визнано за ОСОБА_8, право власності на квартиру АДРЕСА_1, шахрайським шляхом, незаконно заволодів квартирою № АДРЕСА_1, яку 16 березня 2007 року продав громадянці ОСОБА_9.( а.с. 23-26 ).
Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_8 завдано збитків її власнику - ОСОБА_7 на загальну суму 110 000 гривень.
16 березня 2007 року ОСОБА_8 надав довіреність ОСОБА_10 на право розпорядження спірною квартирою, якащ посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_11.( кримінальна справа а.с.149).
Цього ж дня ОСОБА_10, що діяла від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_12, яким спірна квартира продана ОСОБА_9 (кримінальна справа а.с. 47 )
В подальшому, 23 травня 2007 року між ОСОБА_13, що діяв від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності, посвідченої 21 березня 2007 року за реєстровим № 3754 приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_12 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири( а. с. 202 )..
Відповідно до довідки ТОВ «Єдина система нерухомості» від 17.10.2007 року ринкова вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 становить 136 000 грн.(а. с. 234).
Протягом з часу смерті громадянина ОСОБА_7 до 13 червня 2008 року спадкоємцями останнього право на спадщину не використано.
13 червня 2008 року, відповідно до рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_2 та ОСОБА_14 надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7.
16 липня 2008 року Четвертою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7.
12 січня 2012 року постановою слідчого закрито кримінальну справу у зв'язку зі смертю особи, яка скоїла злочин.
Згідно статті 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Відповідно до пункту два статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. N9 зазначено, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчиненні правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що спірна квартира вибула з володіння власника ОСОБА_7 поза його волею, а ОСОБА_6 був добросовісним набувачем вказаної квартири за відплатним договором.
Слід визнати за позивачем право власності на нерухоме майно та витребувати його з незаконного володіння, оскільки майно вибуло з володіння власника не з його волі
Щодо позовної вимоги про виселення, вона на думку суду підлягає задоволенню на підставі частини першої статті 319 ЦК України, для повного захисту прав позивачів, вільного здійснення права власності.
Щодо застосування до вказаних правовідносин трирічного строку позовної давності, то суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки з 12 січня 2012 року ( винесення постанови про закриття провадження у справі ) почався перебіг строку звернення до суду з цивільним позовом.
Незважаючи на те, що позивачі не просять стягнути у повернення сплачених судових витрат, суд, згідно п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно статті 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути у повернення сплаченого судового збору 1474,70 грн.( а. с. 1,2).
Керуючись ст.. 388 ЦК України, ст.ст. 14, 27, 57-59, 60-61, 88,208-209,212-215, 218, 223 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 шляхом: визнання права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за кожним з позивачів у рівних частках, а саме:
- визнати право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1;
- визнати право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Виселити ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 1474,70 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири, 70) грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти діб з дня проголошення
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: