Справа № 524/1824/13-ц
28.05.2013 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Маренич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом заступника прокурора м.Кременчука в інтересах держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука до ОСОБА_1 про відшкодування коштів на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, -
Заступник прокурора м.Кременчука в інтересах держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.11.2012 року відповідач перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки наніс ОСОБА_2 удари у ділянку голови та обличчя, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у зв'язку з чим ОСОБА_2 з 22.11.2012 року по 27.11.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в 3-й міській лікарні м.Кременчука. Витрати на лікування склали 885,75 грн. Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.02.2013 року закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, звільнено його від кримінальної відповідальності. Заявлений в порядку ст. 128 КПК України прокурором цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 885,75 грн. залишений без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у сумі 885,75 грн. та судові витрати.
Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.02.2013 року по справі № 524/667/13-к, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України із звільненням його від кримінальної відповідальності. Заявлений в порядку ст. 128 КПК України прокурором цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 885,75 грн. залишений без розгляду з правом звернення в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України надійшло з прокуратури м.Кременчука до Автозаводського районного суду м.Кременчука з обвинувальним актом, відповідно до якого ОСОБА_1 22.11.2012 року приблизно о 01 год. за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході виниклої сварки наніс своїй дружині, ОСОБА_2, близько 5 ударів в ділянку голови та обличчя, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, ухвалою суду від 13.02.2013 року відносно ОСОБА_1 на даний час не скасована і набрала чинності, тому суд приходить до висновку про те, що позивач звільнений від доказування обставин події, що стала приводом для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 із змінами і доповненнями від 19 вересня 2012 року № 868, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарному та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма ОО №3 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
З листа третьої Кременчуцьої міської лікарні № 01-16/07 від 14.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 22.11.2012 року по 27.11.2012 року. Розмір фактичних витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 становить 885,75 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент розгляду справи відповідач не відшкодував кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м.Кременчука в інтересах держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука є обґрунтованими та такими, що пілягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн.
Керуючись ст. ст. 14, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, -
Позов заступника прокурора м.Кременчука в інтересах держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука до ОСОБА_1 про відшкодування коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави в особі Третьої міської лікарні м.Кременчука ( м.Кременчук, вул. Павлова, 2, р/р 35427004001809 в ГУДСК України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПУО 01999649) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у сумі 885,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.