Справа № 524/989/13-ц
16.05.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області, в складі: головуючого судді - Середа А.В.
при секретарі - Кот А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
В лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
В позові вказував, що він, ОСОБА_1, являється власникам квартири № 159 в житловому будинку № 4 кварталу 247 в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів відповідно до розпорядження від 30 грудня 1996 року за № 8440. Зазначене свідоцтво було зареєстровано Кременчуцьким МБТІ, про що зроблено відповідний запис реєстрову книгу № 61 за реєстровим № 8936. Загальна площа одно кімнатної квартири становить 36,10 м2, житлова площа - 16,8 м2. Відповідач, ОСОБА_2, його колишня дружина зареєстрована та проживала у вказаній квартирі з квітня 1997 року.
В січні 2011 року він з відповідачем припинив шлюбно-сімейні відносини. По цій причині остання забрала свої особисті речі та виїхала проживати до іншого помешкання.
З цього часу ОСОБА_2 у вищевказаній квартирі не проживає, що підтверджується складеним ТОВ «Житлорембудсервіс» Актом про її не проживання від 22.11.2012р. за № 238.
Таким чином, відповідач не проживає за місцем реєстрації на протязі більше ніж півроку.
30 січня 2013 року рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області шлюб між ним та відповідачем остаточно було розірвано.
Позивач неодноразово пропонував відповідачу виписатися з його квартири, так як спільного сімейного життя між подружжям вже поновити не можливо, а він має на меті створити нову сім'ю. Але відповідач категорично відмовляється знятися з реєстрації і зареєструватися по новому місцю проживання, відверто мотивуючи це небажанням сплачувати квартирну плату та комунальні послуги.
Своєю відмовою відповідач ставить його у скрутне матеріальне становище, так як сплата за комунальні послуги проводиться в залежності від кількості зареєстрованих осіб.
В результаті цього він несе невиправдані грошові витрати і таким чином не може забезпечити собі в достатній мірі гідне існування.
З січня 2011 року відповідач ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ніяких особистих її речей в квартирі не має, але вона залишається бути зареєстрованою в зазначеній квартирі, чим створює мені перешкоди у користуванні житлом, порушує право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним мені майном.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не має бажання добровільно знятися з реєстраційного обліку та допомагати сплачувати йому за житло, він вимушений звернутися до суду.
Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просив суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою особою, що втратила право житловим приміщенням, тобто квартирою №159 в будинку №4 по кварталу 274 в м. Кременчуці Полтавської області.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві просили суд її позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.
Представник третьої особи - ТОВ «Житлорембудсервіс» в судове засідання не прибув про день, час та місце слухання справи повідомлені були належним чином, надали суду заяву відповідно до якої просять суд розглянути дану справу у відсутності їх представника, покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи - Управління державної міграційної служби України в Полтавській області в судове засідання не прибув про день, час та місце слухання справи повідомлені були належним чином, надали суду заяву відповідно до якої просять суд розглянути дану справу у відсутності їх представника, покладаються на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, давши аналіз і оцінку наданим доказам в їх сукупності, знаходить, що в позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України - власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. '
Відповідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володінням.
Згідно ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
У відповідності до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Ст. 72 цього ж кодексу визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, являється власникам квартири № 159 в житловому будинку № 4 кварталу 247 в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів відповідно до розпорядження від 30 грудня 1996 року за № 8440.
Зазначене свідоцтво було зареєстровано Кременчуцьким МБТІ, про що зроблено відповідний запис реєстрову книгу № 61 за реєстровим № 8936.
Загальна площа одно кімнатної квартири становить 36,10 м2, житлова площа - 16,8 м2.
Відповідач, ОСОБА_2, його колишня дружина зареєстрована та проживала у вказаній квартирі з квітня 1997 року.
В січні 2011 року він з відповідачем припинив шлюбно-сімейні відносини. По цій причині остання забрала свої особисті речі та виїхала проживати до іншого помешкання.
З цього часу ОСОБА_2 у вищевказаній квартирі не проживає, що підтверджується складеним ТОВ «Житлорембудсервіс» Актом про її не проживання від 22.11.2012р. за № 238.
На підставі вищенаведених обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 14,57-59,61,88, 208,209,212-215,218, 224-228,233 ЦПК України, ст.ст. 71,72 Житлового Кодексу України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою особою, що втратила право житловим приміщенням, тобто квартирою №159 в будинку №4 по кварталу 274 в м. Кременчуці Полтавської області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: