Справа № 434/4486/13-к
№1-в434\155\13
20 червня 2013 року
Артемівський районний суд міста Луганська в складі головуючого судді Космініна С.О., при секретарі Височиної А.С., за участю прокурора Ісмаілова Е.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України та надані матеріали щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кутаїсі Грузинської РСР, грузина, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, 2003 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого: Савєловським районним судом м. Москви, Російської Федерації за п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158, ч. 3 ст. 30 п. «а» - ч. 3 ст. 158, ч. 3 ст. 30 - ч. 4 ст. 166, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 69 Кримінального Кодексу Російської Федерації к відбуванню покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі, з відбуванням покарання в колонії строгого режиму, з урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду та вироком Савєловського районного суду м. Москви, до покарання у вигляді 9 (дев'яти) років і 10 (десяти) місяців позбавлення волі, -
До Артемівського районного суду м. Луганська надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Савєловським районним судом м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року з урахуванням змін, внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вироком Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року до покарання у вигляді 9 (дев'яти) років і 10 (десяти) місяців позбавлення волі, стосовно засудженого громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.
Вироком Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вбивстві, тобто в умисному спричиненні смерті іншій людині та засуджений за вчинення злочинів:
передбаченого п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі;
передбаченого ч. 3 ст. 30 п. «а» - ч. 3 ст. 158 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 3 (трьох) років позбавлення волі;
передбаченого ч. 3 ст. 30 - ч. 4 ст. 166 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 6 (шести) років позбавлення волі;
передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 1 (одного) року виправних робіт.
На підставі ст. 69 ч.3 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_1 остаточно до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років з відбуванням покарання в колонії строгого режиму. З урахуванням змін, внесених касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вироком Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року до покарання у вигляді 9 (дев'яти) років і 10 (десяти) місяців позбавлення волі у виправній колонії строгого режиму. Строк покарання визначається з 14 березня 2009 року.
Крім того, відповідно до вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року з урахуванням змін, внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вироку Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року, ОСОБА_1 повинен відшкодувати на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 262850,00 рублів та 50000,00 рублів моральної шкоди на користь ОСОБА_4
Згідно довідки бухгалтерії ФКУ «ОВК № 4» ГУФСВП Росії по Кіровській області в установі перебувають виконавчі документи про стягнення коштів з ОСОБА_1, але утримання не проводились, оскільки засуджений не працевлаштований.
ОСОБА_1 є громадянином України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, має бажання не відбуту міру покарання в подальшому відбувати в Україні і Міністерством юстиції України погоджено питання з Міністерством юстиції Російської Федерації про передачу ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання в Україні
Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання Міністерства юстиції України, вважає за необхідне привести вирок Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року з урахуванням змін, внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вирок Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року, у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1, визначивши відповідні статті Кримінального Кодексу України, строк покарання та вирішити питання в частині відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 у сумі 50000,00 рублів
Відповідно до ч.1 ст. 7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.
За вимогами ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої ст. 609 КПК України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.
Як видно з вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року скоїв злочин за ознаками, яки виразилися в готуванні до злочину та замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до діючого законодавства України готування до злочину та замах на злочин на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікується за ч.2 ст. 13 - ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року ОСОБА_1 скоїв злочин, за ознаками, що виразилися у закінченому замаху на неправомірне заволодіння автомобілем чи іншим транспортним засобом з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого без мети розкрадання.
Відповідно до діючого законодавства України, злочин за злочин, за ознаками, яки виразилися в закінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого кваліфікується за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 289 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Також згідно вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року ОСОБА_1 скоїв злочин, за ознаками умисного заподіяння легкої шкоди здоров'ю, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Відповідно до діючого законодавства України даний злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, санкція даної статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Відповідно до вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року на підставі ст. 69 ч.3 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років з відбуванням покарання в колонії строгого режиму та з урахуванням змін, внесених внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вироком Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року до покарання у вигляді 9 (дев'яти) років і 10 (десяти) місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у колонії строгого режиму зі штрафом у розмірі 20000,00 рублів у дохід держави, у відповідності до ст. 71 КК РФ, підлягає самостійному виконанню.
Відповідно до діючого законодавства України ст. 70 КК України регулює призначення покарання за сукупністю злочинів і також визначає покарання шляхом часткового складання покарань.
Крім того, відповідно до вироку Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року з урахуванням змін, внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вироку Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року, у відповідність із законодавством України засуджений ОСОБА_1 повинен відшкодувати моральну шкоду на користь ОСОБА_4 у сумі 50000,00 рублів.
Згідно довідки бухгалтерії ФКУ «ОВК № 4» ГУФСВП Росії по Кіровській області в установі перебувають виконавчі документи про стягнення коштів з ОСОБА_1, але утримання не проводились, оскільки засуджений не працевлаштований.
Чинне законодавство України передбачає відшкодування на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) рублів, 00 коп., з урахуванням курсу національної валюти України та курсу гривні щодо російського рубля, який, у відповідності до курсу НБУ станом на 20 червня 2013 року складає 10 рублів = 2,48 гривень, тобто 50000,00 рублів = 12400,00 гривень.
Згідно ч. 6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі відповідного клопотання.
Таким чином, строк покарання для ОСОБА_1 за кримінальним законом України, а саме: за ч.2 ст. 13 - ч. 3 ст. 185 КК України повинен складати 3 (три) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень у дохід держави; за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 7 (семі) років позбавлення волі, з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно у вигляді 9 (дев'яти) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі зі штрафом у дохід держави суми у розмірі 1700 (однієї тисячі) сімсот гривень, 00 коп.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту його затримання, тобто з 14 березня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 372, 602-604, 609, 610 КПК України, Страсбургською Конвенцією «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року суд, -
Клопотання Міністерства юстиції України задовольнити.
Привести вирок Савєловського районного суду м. Москви, Російської Федерації від 26.11.2009 року з урахуванням змін, внесених: касаційною ухвалою Московського міського суду від 26.04.2010 року та вирок Савєловського районного суду м. Москви від 07.06.2010 року, у відповідність із законодавством України стосовно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за п.п. «а,в» ч. 3 ст. 158 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 30 п. «а» - ч. 3 ст. 158 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 30 - ч. 4 ст. 166 Кримінального Кодексу Російської Федерації до 6 (шести) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу Російської Федерації до штрафу у розмірі 20000 (двадцять) тисяч рублів, 00 коп. у дохід держави, на підставі ст. 69 ч.3, ч. 5 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_1 остаточно до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років 10 (десять) місяців зі штрафом у розмірі 20000 (двадцять) тисяч рублів, 00 коп. у дохід держави, з відбуванням покарання в колонії строгого режиму у відповідність до Кримінального Кодексу України.
Визначити, що громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 при продовженні відбування покарання на території України, повинен відбути покарання за злочини, передбачених за ч. 2 ст. 13 - ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень у дохід держави; за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 7 (семі) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 остаточно повинен відбути покарання у вигляді 9 (дев'яти) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі без конфіскації майна зі штрафом у дохід держави суми у розмірі 1700 (однієї тисячі) сімсот гривень, 00 коп., який підлягає самостійному виконанню, з урахуванням відбутого ним строку покарання на території Російської Федерації, який почався з 14 березня 2009 року.
Визначити, що громадянин України ОСОБА_1 повинен сплатити на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень, 00 коп.
Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України, для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.
Ухвала може бути оскарженою до Апеляційного суду Луганської області протягом семи днів зі дня її проголошення.
Суддя: С.О. Космінін