21.06.2013
Справа №1203/4957/2012
провадження № 2/434/206/13
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 червня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська
в особі судді Труфанової М.О.,
при секретарях Кір”ян Д.І., Шепетко І.О., Височиної А.С., Козлової З.Ю.
з участю представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє також в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 (треті особи - ОСОБА_8 державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам”янобрідської районної у місті ОСОБА_9) про продовження строку для прийняття спадщини,
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить продовжити їй та ОСОБА_6 строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_10, який помер 05.11.2001 р. до 3-х місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили. Обгрунтовує свої вимоги тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та є його опікуном згідно рішення Кам”янобрідської районної у місті ОСОБА_9 від 20.03.2008 р. № 46. Шлюб між їх батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було розірвано в 1999 р., після чого батько покинув їх сім”ю та вони з братом стали проживати з матір”ю за адресою: м. Луганськ, пров. Фабрічний, 3. Згодом їм стало відомо, що батько помер 05.11.2001 р. у м. Фаро, Португалія. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Гєроєв Сталінграду 5/20, де проживали на день смерті батька та проживають і зараз відповідачі, які доводяться їм дідом та бабою. На час смерті батька вони з братом були малолітніми та не могли самостійно звернутися до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, а їх мати приховала від них факт смерті батька, вважаючи що вони тяжко перенесуть таку звістку та від їх імені в нотконтору також не звернулася. Вона дізналася про смерть батька в 2008 р. від матері, а брату повідомили в квітні 2012 р., також мати повідомила, що будь-якого майна у батька не було. Також, у квітні 2012 р. їй стало відомо, що відповідачі звернулися до нотконтори за отриманням свідоцтва про право на спадщину на вишевказану квартиру. Вони з братом у спірній квартирі не проживали та не були зареєстровані. 11.05.2012 р. вони з братом звернулися до нотконтори з відповідними заявами, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду. Вважає причини пропуску строку поважними, тому при таких обставинах вона вимушена звернутися до суду.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відовідачі ОСОБА_3, ОСОБА_7 та їх представник в судовому засіданні позов не визнали та суду пояснили, що позивачам було достовірно відомо про смерть батька. Причини пропуску строку є не поважними та не дають їм права на спадщину. Лілії було відомо з 06.11.2001 р., раніше вони жили дружно, в них були хороші родинні відносини. Яков теж часто бував у них. Спірну квартиру отримував ОСОБА_3 Їх син удочирил ОСОБА_2, доньку ОСОБА_11 Вважають, що позивачка пропустила строк для звернення до суду для захисту своїх прав, отже після досягнення нею повноліття в 2006 р. минуло 6 років, вона своїм право мне скористалася.
Представник третьої особи Другої ОСОБА_9 державної нотаріальної контори в судове засідання не з”явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам”янобрідської районної у місті ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, представив заяву про слухання справи в його відсутність.
Позов ОСОБА_2 просив розглянути на розсуд суду, в частині продовження строку ОСОБА_6 позов задовольнити, оскільки він на момент смерті батька був малолітнім, а в теперешній час неповнолітнім, самостійно звернутися до нотконтори з заявою про прийняття спадщини не міг, а не звернення від його імені з відповідною заявою його представників не може позбавляти його права на спадщину.
Вислухавши думку учасників процесу, представників, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, судом встановлено, що -
позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_10, померлого 05.11.2001 року в м. Фаро Португалія (а.с. 7,8, 10-13). Шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розірвано 20.09.1999 р. (а.с. 9). Позивачі в строк, визначений ст.549 ЦК УРСР 1963 року, до нотконтори з відповідними заявами не зверталися, звернулися 11.05.2012 р. та згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 11.05.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_10 відмовлено (а.с. 15). Згідно рішення Кам”янобрідської районної у м. Луганську Ради від 20.03.2008 р. № 46 ОСОБА_2 визнано опікуном ОСОБА_6 (а.с. 16) та також вбачається, що вона має постійний прибуток та отримує щомісячно в УПФУ Кам”янобрідского району пенсію у зв”язку з втратою годувальника. ОСОБА_10 належала ? частка квартири № 20 в будинку № 5 на кв. Гєроєв Сталінграда м. Луганська на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.03.1997 р. (а.с. 37). Позивач, ОСОБА_6 та відповідачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_10 Спадкодавець заповіту не залишив. Поивачка з ОСОБА_6 в спірной квартирі не зареєстровані та не проживають.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування »передбачено, що відносини спадкування регулюються правилами чинного на той час законодавства, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 р.
У відповідності до ч.1 ст. 549 ЦК України (в ред.1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК УРСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24 червня 1983 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій по прийняттю спадщини.
Таким чином, позивачі вказують причину пропуску строку звернення до нотаріальної контори той факт, що їм було невідомо про смерть батька та про те, що у батька не має майна, на яке б можливо було прийняти спадщину, що ОСОБА_2 стало відомо про смерть батька в 2008 р., а ОСОБА_6 в квітні 2012 р., що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_17, однак суд не може покласти в основу рішення пояснення вказаних свідків, оскільки вони протирічать поясненням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_18 та письмовим доказам по справі, таким як рішення Кам”янобрідської районної у м. Луганську Ради від 20.03.2008 р. № 46 з якого вбачається, що ОСОБА_2 має постійний прибуток та отримує щомісячно в УПФУ Кам”янобрідского району пенсію у зв”язку з втратою годувальника, крім того свідок ОСОБА_11 є особою, що зацікавлена в справі, оскільки є матір”ю позивачів.
Суд також не може покласти в основу рішення пояснення свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 оскільки особисто вказаним свідкам нічого не відомо з приводу того, коли позивачі дізналися про смерть свого батька, всі обставини відомі їм зі слів свідка ОСОБА_11
Таким чином, суд вважає, що наведена позивачем ОСОБА_2 причина пропуску строку для прийняття спадщини не є поважною, оскільки позивач фактично знала про смерть батька, отримувала пенсію та на момент досягнення повноліття мала об'єктивну можливість на вчинення дій по прийняттю спадщини, про те в нотаріальну контору звернулася лише 11.05.2012 р. Крім того, суду позивачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу на підтвердження факту, що їй було не відомо про наявність у батька спадкового майна, тому суд вважає позов у цієї частині не доведеним.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ОСОБА_9
№ 789-12 від 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державою чи приватними установами, що займаються питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи зазначені обставини та виходячи з положень ч.1 ст.60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_2 и Я.Б. підлягають задоволеню частково. Необхідно продовжити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_10, який помер 05.11.2001 р. до трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили, оскільки він на момент смерті батька був малолітнім, а в теперешній час є неповнолітнім, самостійно звернутися до нотконтори з заявою про прийняття спадщини не міг, а не звернення від його імені з відповідною заявою його представників не може позбавляти його права на спадщину.
На підставі викладеного ст. ст. 529,549, 550 ЦК України ( в редакции 1963 р), та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_10, який помер 05.11.2001 р. до трьох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя М.О. Труфанова