ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
27 червня 2013 року Справа № 18/283.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд», м. Луганськ
про стягнення 4.133.754,57 грн.
орган виконання судових рішень - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ
за участю представників:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Стороженко М.В. за дов. від 03.01.2013;
від ВДВС: не прибув.
Відповідач (ТОВ «Автотрейд») звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Луганської області від 04.03.2011 № 18/283 (наказ видано на виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011 по справі № 18/283, яке набрало законної сили 04.03.2011).
Наказом господарського суду Луганської області від 04.03.2011 № 18/283 з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 4531581,03 грн. (в тому числі борг по лізинговим платежам в сумі 4.023.770,22 грн., неустойку в сумі 150222,56 грн., втрати від інфляції в сумі 246353,10 грн., три проценти річних в сумі 85499,15 грн., витрати на державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.).
Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 17.12.2012 по справі 29/5014/2612/2012, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір фінансового лізингу від 16.04.2008 № 534-LD (порушення умов якого було підставою для стягнення з відповідача боргу по лізинговим платежам та штрафних санкцій у справі № 18/283).
Відповідач також зазначив, що вищевказаним рішенням суд застосував реституцію та стягнув з позивача на користь відповідача раніше сплачені лізингові платежі в сумі 1.897.177,39 грн.
На підставі вказаних доводів відповідач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Луганської області від 04.03.2011 № 18/283 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 4.531.581,03 грн.
Позивач відзив на заяву відповідача суду не подав.
Телеграмою від 26.06.2013 позивач просив відкласти розгляд заяви в зв'язку з неможливістю прибуття його представника в судове засідання (відсутні квітки на поїзд).
Клопотання позивача про відкладення розгляду заяви відхиляється, в зв'язку з неможливістю такого відкладення через закінчення процесуального строку (10 днів), встановленого законом на розгляд таких заяв (ч. 3 ст. 117 ГПК України).
Крім того, згідно ч. 3 ст. 117 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Відділ ДВС відзив на заяву відповідача суду не подав.
Дослідивши матеріали справи та заяви, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Із положень наведеної статті витікає, що наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню (повністю або частково) при наявності однієї із двох умов:
- наказ був виданий помилково;
- обов'язок боржника відсутній (повністю або частково).
Відповідач заявив про те, що його обов'язок сплатити грошові кошти позивачу відсутній, так як договір фінансового лізингу від 16.04.2008 № 534-LD, укладений між сторонами за позовом, визнано судом недійсним.
Відповідач вважає, що його обов'язок сплатити позивачу грошові кошти витікає саме із зазначеного ним договору фінансового лізингу.
Разом з цим, наказ від 04.03.2011 № 18/283 видано на виконання рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011 по справі № 18/283, яке набрало законної сили.
Таким чином, обов'язок відповідача, закріплений у наказі від 04.03.2011 № 18/283, сплатити позивачу грошові кошти, витікає не з договору фінансового лізингу, а з вищевказаного рішення господарського суду, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституцій України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи, що рішення господарського суду від 15.02.2011 по справі № 18/283 набрало законної сили і до теперішнього часу не змінено і не скасоване, воно є обов'язковим для виконання в тому числі і відповідачем по справі.
Відповідно, обов'язок боржника (відповідача) сплатити позивачу грошові кошти за наказом від 04.03.2011 № 18/283 на даний час існує, так як цей обов'язок виник на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Тому, доводи відповідача про те, що його обов'язок сплатити позивачу грошові кошти за наказом від 04.03.2011 № 18/283 вже не існує, не приймаються судом до уваги, так як спростовуються вищенаведеним.
Крім того, в абз. 3 п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що прикладом відсутності обов'язку у боржника з інших причин є скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.
За таких обставин, у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити в зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86 ГПК України, суд
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд» (м. Луганськ) про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду Луганської області від 04.03.2011 № 18/283, відмовити.
Суддя В.В. Корнієнко