Справа № 11/796/1265/2013 Головуючий у першій інстанції - Бойко О.В.
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України
попереднього розгляду
26 червня 2013 року Апеляційний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Осіпової Л.О.,
за участю прокурора Ємця А.А.,
провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні попередній розгляд кримінальної справи за апеляцією прокурора Рака П.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 8 квітня 2013 року,
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 8 квітня 2013 року засуджено ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначеного покарання та покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На вказаний вирок суду прокурор Рак П.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію.
Судом першої інстанції вказана справа призначена до апеляційного розгляду на 1 липня 2013 року.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва, думку прокурора, який вважає, що справа не може бути розглянута в апеляційному порядку в призначену Голосіївським районним судом м. Києва дату через порушення прокурором вимог ст. 350 КПК України1960 року, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справа підлягає поверненню до Голосіївського районного суду м. Києва з наступних підстав.
Відповідно до ст. 350 КПК України 1960 року, в апеляції, крім іншого, має зазначатися вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування. При цьому за змістом вказаної норми закону, мотивувальна та резолютивна частини апеляції повинні узгоджуватись між собою.
Разом з тим, ці вимоги закону прокурором, який подав апеляцію на вирок суду першої інстанції, не виконані.
Так, в апеляції прокурор порушив питання про скасування вироку суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд.
При цьому прокурор, не погоджуючись з висновками суду, викладеними у вироку щодо кваліфікації дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно перекваліфіковано їх дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України та наводить доводи щодо необхідності кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 186 КК України, а саме як відкрите викрадення чужого майна і за відповідними кваліфікуючими ознаками.
Крім того, прокурор вважає, що з причин неправильної кваліфікації дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їм призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.
Таким чином, в апеляції прокурором порушується питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 1 ст. 378 КПК України 1960 року, і при цьому висловлюється прохання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, тобто про прийняття рішення в порядку ч. 2 ст. 374 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6-10, 13 ч.2 ст. 370 цього Кодексу.
Разом з тим, у мотивувальній частині апеляції прокурора будь-які вказівки на істотні порушення кримінально-процесуального закону, які допустив суд першої інстанції, і які відповідно до ч. 2 ст. 374 КПК України 1960 року є підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, відсутні, і позиція прокурора, викладена в апеляції, є суперечливою та не узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 374 КПК України 1960 року.
За таких обставин апеляція прокурора не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, а суд першої інстанції, приймаючи апеляцію прокурора, на це увагу не звернув та не застосував положення ст. 352 КПК України 1960 року.
Ці порушення, допущені при підготовці справи до апеляційного розгляду, унеможливлюють її розгляд у призначений судом першої інстанції строк і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 359 КПК України 1960 року тягнуть за собою повернення справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України 1960 року, апеляційний суд
кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути до Голосіївського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. ст. 350, 352 КПК України 1960 року.
Суддя Апеляційного суду м. Києва (підпис) Л.О. Осіпова