АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Жук О.В.,
розглянувши 26 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2013 року про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 травня 2013 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою 8 квітня 2013 року, о 02 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, керував автомобілем «ВАЗ21012» д.н.з.НОМЕР_1 по проспекту Броварському в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_2 просить змінити постанову в частині призначення адміністративного стягнення, а саме замінити позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у зв'язку із порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що суд формально підійшов до розгляду даної справи, оскільки повністю не роз'яснив належні йому права і обов'язки та взагалі не заслухав його пояснень по справі, чим порушив вимоги ст. 279 КУпАП.
Просить врахувати, що свою вину у вчиненому правопорушенні він визнає та щиро розкаюється, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, дружину та мати інваліда ІІ групи. Крім того, він працює на СТО, займається розвезенням товару в Інтернет-магазині та підробляє в таксі для сплати кредиту і допомоги батькам, тобто позбавлення права керування автомобілем поставить його у скрутне матеріальне становище.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційні вимоги, дослідивши докази, що містяться в справі, вважаю, що скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 був присутній, давав пояснення, відповідно до яких визнавав вину у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду відмовився. Тому доводи його апеляції про позбавлення судом першої інстанції його права давати пояснення є безпідставними.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог ст. 30, ст. 33 КУпАП, у межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП України, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставини, яка пом'якшує відповідальність. При цьому судом фактично враховані всі обставини, на які посилається апелянт у скарзі, та призначене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті для даного виду стягнення.
За таких обставин вважаю, що доводи апеляції є необґрунтованими, постанова суду першої інстанції є законною, а тому підстав для задоволення апеляції не вбачаю.
Однак, вважаю за необхідне уточнити мотивувальну частину постанови, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено, що ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, коли він перебував в стані наркотичного сп'яніння.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Уточнити мотивувальну частину постанови, замінивши вказівку на перебування ОСОБА_2 в стані сп'яніння з «алкогольного» на «наркотичне».
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.В.Жук