Постанова від 28.05.2013 по справі 33/796/614/2013

Справа № 33/796/614/2013 Постанова винесена суддею Кушнір С.І.

Категорія : ст. 471 МК України Суддя апеляційного суду Балацька Г.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:

прокурора представника Київської регіональної митниці Самолудченка С.М., Глущенко Н.В.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2013 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, приватного підприємця, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1.700 гривень, з конфіскацією в дохід держави валюти: євро - 17 купюр номіналом 500, 1 купюра номіналом 200, 13 купюр номіналом 100, 5 купюр номіналом 5; долари - 1 купюра номіналом 10, які вилучені Київською регіональною митницею згідно з протоколом № 0125/10000/13 про порушення митних правил від 22.02.2013 року і здані на відповідальне зберігання до каси Київської регіональної митниці: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 8-А.

Згідно з постановою, 22.02.2013 року, об 05:10 годині, на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської регіональної митниці під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Відліт» терміналу «А» міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) було зупинено пасажира ОСОБА_3, який слідував до Гамбурга (Німеччина) рейсом wu 6101 літаком авіакомпанії «Візейр».

Після перетину цим пасажиром «білої лінії», яка відповідно до п. 1.10 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених Наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 року № 137, позначає закінчення «зеленого коридору», де переміщувані через митний кордон України товари, готівка, тощо, еквівалент яких не перевищує в 10.000 євро, не підлягають письмовому декларуванню, про що зазначено на інформаційному стенді в зоні митного контролю, ОСОБА_3 було зупинено і в ході проведення усного опитування встановлено наявність у нього валютних цінностей в обсязі, що потребує письмового декларування, а саме: євро у кількості 20.025 та долари США у кількості 10.

Предмети правопорушення: валюта у сумі 10.025 євро та 10 доларів США були тимчасово вилучені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, закрити за відсутністю в його діях складу даного правопорушення.

При цьому апелянт вказує на те, що він перетнув «білу лінію» «зеленого коридору» щоб повідомити працівників митниці про наявність у нього валютних цінностей та проконсультуватися з приводу їх декларування, однак натомість його запросили до службового приміщення для перерахунку готівки, внаслідок чого і було складено протокол. Тобто в його діях відсутній умисел на порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, що підтверджується також відсутністю ознак приховування переміщуваної ним готівки.

Вважає, що його дії не підпадають і під ознаки необережності в контексті ст. 11 КУпАП. Однак, такі його пояснення судом безпідставно не враховано, що, на переконання ОСОБА_3, свідчить про неповноту і необ'єктивність провадження у справі та є підставою для скасування постанови.

ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції 23.04. та 28.05.2013 року не з'явився, хоча повідомлений про дату, час і місце розгляду належним чином (а.с. 34, 37, 38, 43, 45, 46).

Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника Київської регіональної митниці Глущенко Н.В. та висновок прокурора Самолудченка С.М., які проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 заперечували та вважали висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а тому просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали за протоколом про порушення митних правил та додатково надані суду апеляційної інстанції відомості, перевіривши доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як регламентують положення ч. 5 ст. 529 МК України, порядок оскарження постанови суду (судді) у справах про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Цей порядок визначений ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема,: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги процесуального закону судом першої інстанції при розгляді справи за протоколом про порушення ОСОБА_3 митних правил дотримано.

Так, як убачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил № 0125/10000/13 від 22.02.2013 року відносно ОСОБА_3 склала, на виконання вимог ст. 490 МК України, уповноважена на те особа - інспектор митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської регіональної митниці Верховода О.В. (а.с. 1-5).

Протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 494 МК України та містить, у тому числі, відомості про тимчасово вилучені згідно зі ст. 511 МК України кошти, що були безпосереднім предметом порушення митних правил (а.с. 4).

Також, ОСОБА_3 роз'яснені його права, передбачені ч. 4 ст. 494, ст. 498 МК України, а саме: дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу; письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу; ознайомитися під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді з матеріалами справи, зробити з них витяги, одержати копії рішень, постанов та інших документів, що є в справі; бути присутнім під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні й письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді); користуватись іншими правами, наданими законом (а.с. 1).

Разом з цим, ОСОБА_3 роз'яснено передбачену ч. 5 ст. 494 МК України можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу (а.с. 1-2).

До змісту протоколу ОСОБА_3 зауважень не мав (а.с. 5).

Викладено в протоколі і обставини вчинення ним порушення митних правил (а.с. 2-3).

ОСОБА_3 завірив власним підписом кожну сторінку протоколу, отримав одразу ж 22.02.2013 року його копію (а.с. 5), та власноручно виклав свої пояснення, що долучені до протоколу (а.с. 7).

Як убачається зі змісту наведених пояснень ОСОБА_3, він не заперечував обставин того, що 22.02.2013 року, об 05:10 годині, перебуваючи в приміщенні залу «Відліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), слідував рейсом 6101 та перетнув «білу лінію» «зеленого коридору», не звертаючи на неї увагу, після чого був зупинений працівниками митного органу, що цікавилася про суму переміщуваних ним коштів, і тільки після цього, даючи відповідь на постановлене запитання, він - ОСОБА_3 відповів, що у нього приблизно 20.000 євро, на які має намір придбати речі та автомобіль.

При цьому, будь-яких зауважень до працівників митниці не мав (а.с. 7).

Подальші пояснення ОСОБА_3 про те, що він не знаючи та не помітивши розподілення каналів (коридорів) на «червоний коридор» та «зелений коридор», перетнувши «білу лінію», підійшов до інспектора і вказав на кількість наявних у нього грошей, ніяким чином не свідчить про наявність у нього наміру з'ясувати обставини можливого декларування наявних у нього готівкових коштів.

Також слід вказати на те, що в суді першої інстанції, ОСОБА_3 акцентував увагу тільки на тому, що він перетнув «білу лінію» «зеленого коридору», не задекларувавши переміщувану ним готівку, оскільки не знав про настання за такі дії відповідальності (а.с. 19, 21).

Між тим, такі твердження ОСОБА_3, як і вказівка про те, що він перетнув «білу лінію» «зеленого коридору», щоб отримати у працівників митного органу консультацію з приводу декларування переміщуваної ним готівки, яка міститься в апеляційній скарзі, не відповідають наведеним вище доказам та суперечать наступному.

Як указано в ст. 458 МК України, порушення митнихправил є адміністративнимправопорушенням, якеявляє собоюпротиправні, винні(умисні абоз необережності) діїчи бездіяльність, щопосягають навстановлений цимКодексом та іншимиактами законодавстваУкраїни порядокпереміщення товарів, транспортних засобів комерційногопризначення черезмитний кордонУкраїни, пред'явленняїх митним органамдля проведення митногоконтролю тамитного оформлення, а також здійснення операційз товарами, щоперебувають підмитним контролемабо контроль заякими покладено намитні органицим Кодексом чиіншими законамиУкраїни, іза які цим Кодексом передбаченаадміністративна відповідальність.

Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.06.2008 року за № 520/15211, визначено порядок ввезення та вивозу за межі України готівки в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10.000 євро без письмового декларування митному органу, а у разі її перевищення - письмове декларування митному органу готівки є обов'язковим, при цьому ввезення можливе за наявності документів, що підтверджують знаття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10.000 євро, що є також необхідним і для вивезення вказаної готівки.

Однак, будь-яких документів на виконання установленого порядку переміщення готівки, в даному випадку 20.025 євро та 10 доларів США, у ОСОБА_3 не було, що завідомо виключає можливість її декларування.

Згідно з ч. 1 ст. 366 МК України, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу через митний кордон України.

При цьому частиною п'ятою даної норми закону передбачено, що обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Таким чином, законодавцем закладено в зміст наведеної статті можливість вільного волевиявлення особи, яка проходить митний контроль, покладаючись на її добросовісне дотримання встановленого порядку проходження через митний кордон України.

Зі змісту наявної у справі службової записки (а.с. 11-12) і долученої в суді апеляційної інстанції довідки убачається, що приміщення аеропорту «Київ» (Жуляни), зокрема зали «Відліт», укомплектовані інформаційними стендами щодо: встановлених правил, обмежень та заборон переміщення пасажирами предметів через митний кордон України; норм ввезення та вивезення готівки; наявності двоканальної системи контролю; випадків настання відповідальності; правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю, а також стійками з бланками та зразками для заповнення митної декларації. Крім того, встановлено стійку «Інформація», при зверненні до якої пасажир має право ініціювати виклик посадової особи митного поста для отримання консультації до початку проходження митного контролю (а.с. 52-55).

Наведене підтверджується і фотографіями приміщення аеропорту (а.с. 56-60).

Згідно з копією закордонного паспорта, ОСОБА_3 неодноразово перетинав митний кордон України, в тому числі і за допомогою міжнародних авіаліній (а.с. 8).

Вищенаведені досліджені та оцінені докази по справі, у тому числі пояснення ОСОБА_3 про відсутність в його діях порушення митних правил, що оцінюються як обрана ним позиції захисту, у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, що виразилося у порушенні порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю при переміщенні через митний кордон України готівки в розмірі понад установлених законодавством норм, тобто 10.000 євро.

При цьому відсутність ознак приховування, на що посилається ОСОБА_3, не може вплинути на об'єктивну сторону складу порушення даної норми закону, що передбачає відповідальність за встановлення порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю - а саме переміщення через митний кордон готівки України неоподатковуваної норми готівки.

Правильність адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_3 в межах санкції ст. 471 МК України з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, апелянтом не оспорюється.

Порушення норм матеріального або процесуального права під час апеляційного перегляду справи, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15 березня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1.700 гривень, з конфіскацією в дохід держави валюти: євро - 17 купюр номіналом 500, 1 купюра номіналом 200, 13 купюр номіналом 100, 5 купюр номіналом 5; долари - 1 купюра номіналом 10, які вилучені Київською регіональною митницею згідно з протоколом № 0125/10000/13 про порушення митних правил від 22.02.2013 року і здані на відповідальне зберігання до каси Київської регіональної митниці, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька

Попередній документ
32063010
Наступний документ
32063012
Інформація про рішення:
№ рішення: 32063011
№ справи: 33/796/614/2013
Дата рішення: 28.05.2013
Дата публікації: 01.07.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: