21 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мороза І.М.,
суддів: Ковальської В.В., Чорного О.М.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Шаповалова Є.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року.
Цією постановою справа за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в АДРЕСА_2 та проживає по АДРЕСА_1, судима 3 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 та з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від призначеного покарання на 2 роки іспитового строку,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернута прокурору Шевченківського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 28 травня 2012 року о 18 годині 50 хвилин, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 465, який рухався в напрямок житлового масиву «Виноградар» в м. Києві і проїжджаючи напроти будинку № 36 по вул. Щербакова, переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає правою рукою, із сумки потерпілої ОСОБА_2 непомітно витягла та поклала собі в сумку мобільний телефон марки «Нокіа 5230» ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 1777 гривень, в якому була сім-картка мобільного оператора «Діджус» з абонентським номером 097 144 65 14 вартістю 30 гривень, та викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Повертаючи зазначену кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав на те, що під час провадження досудового слідства було допущено таке порушення вимог КПК України, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки в порушення вимог ст. ст. 22, 64 КПК України слідчими органами не було достатньо з'ясовані дані про особу обвинуваченої, встановлено місця перебування ОСОБА_1, що унеможливило розгляд справи в суді.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова є незаконною та не обґрунтованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у постанові фактичним обставинам справи, оскільки після закінчення досудового слідства ОСОБА_1 фактично проживала за адресою вказаною в обвинувальному висновку. Тому вважає, що неповнота досудового слідства відсутня, а неявка підсудної в судове засідання є підставою для зупинення судового слідства та оголошення в розшук.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та вважав постанову суду незаконною та необґрунтованою, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи наступних підстав.
Згідно статі 281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", визначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22, 64 КПК України не були дослідженні або було поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо.
Крім того, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування тоді, коли обвинувачений до передачі справи в суд зник і місце його перебування невідоме, якщо ці факти стали можливими через неправильне встановлення особи обвинуваченого або фактичного місця його проживання.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, судовий розгляд даної справи після закінчення досудового слідства та передачі справи до суду першої інстанції не був розпочатий упродовж тривалого часу, та неодноразово відкладався через неявку та невиконання приводу у судове засідання обвинуваченої ОСОБА_1
При цьому судом першої інстанції здійснювались всі можливі заходи для встановлення фактичного місцезнаходження підсудної ОСОБА_1 та забезпечення у встановленому законом порядку її явки в судові засідання, зокрема винесення постанови про примусовий привід від 8 серпня 2012 року (а.с. 112).
Також, судом першої інстанції постановою від 3 вересня 2012 року (а.с 123) ОСОБА_1 оголошена у розшук та змінено їй запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту, після чого неодноразово в адресу Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві направлялися нагадування(а.с. 126, 130), однак постанова суду виконана не була у зв'язку з відсутністю підсудної ОСОБА_1 за вказаною органами досудового слідства адресою.
Як убачається з матеріалу виконання примусового приводу (а.с.115-120), за поясненнями сусідки квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вказане житло винаймала, але тривалий час її не бачили.
З рапорту капітана міліції ДІМ 3-ТВМ Шевченківського РУ Ферапонтова Р.П. за адресою по місцю реєстрації: АДРЕСА_2, проживають батьки ОСОБА_1, які повідомили що їх донька декілька років з ними не проживає, і стосунків з нею вони не підтримують.
З урахуванням викладеного, всупереч доводам апеляції прокурора, наведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1, будучі в якості обвинуваченої, після закінчення досудового слідства, але до передачі справи в суд першої інстанції фактично зникла і місце її перебування невідоме.
З огляду на встановлене колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів викладених в апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення», КПК України, колегія суддів, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року про повернення прокурору Шевченківського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без зміни.
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Судді:
__________________ _____________________ ___________________
МорозІ.М. Ковальська В.В. ЧорнийО.М.
Справа № 11/796/1241/2013 Категорія КК: ч.2 ст. 185
Головуючий у першій інстанції - Осаулов А.А.
Доповідач - Мороз І.М.