Справа № 22-ц/796/7448/2013 Головуючий в І інстанції: Кізюн Л.І.
20червня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Українська страхова група» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 2 квітня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Українська Страхова Група» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу,
Апеляційний суд, -
У лютому 2013 року ПрАТ «СК «Українська Страхова Група» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регрессу у розмірі 136 377,02 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 2квітня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ПрАТ «СК «Українська страхова група», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення судускасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечував, просив суд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 2 квітня 2013 року залишити без змін.
Представник позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів уважала за можливе слухати справу у його відсутність.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволеннявиходячи із наступного.
При розгляді справи судом установлено, що 12 серпня 2009 року на Великій Кільцевій дорозі у містіКиєві сталося зіткнення автомобілів НОМЕР_1, Хонда Аккорд, д.н. НОМЕР_2, Фольксваген, д.н. НОМЕР_3 та марки Тойота, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4
Відповідно до даних звіту №97808 про оцінку автомобіля від 19 серпня 2009 року (а.с. 23-33) завданий власнику автомобіля Ауді, д.н. НОМЕР_1, матеріальний збиток, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 129 790,54 грн.
Згідно з даними постанови Солом'янського районного суду містаКиєва від 14 вересня 2009 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 18).
Згідно з даними страхового акту № 33546Т від 28 серпня 2009 року розмір страхового відшкодування складає 136 377,02 грн. (а.с. 47), на підставі розрахунку суми страхового відшкодування (а.с.48).
Як вбачається з даних платіжного доручення № 7541 від 09 вересня 2009 року позивачем було перераховано 136 377,02 грн. страхового відшкодування (а.с.49), згідно з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 19).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної юоби, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може вернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК встановлюється тривалістю у трироки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Суд дійшов правильного висновку щодо того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Апеляційним судом установлено, що перебіг позовної давності у спірних правовідносинах почався з12 серпня 2009 року, оскільки право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі, а отже причини пропуску строку позовної давності, про які зазначено апелянтом, навіть враховуючи звернення до суду 7 вересня 2012 року не можуть бути визнані поважним (станом на 7 вересня 2012 року трирічний строк звернення до суду є пропущеним).
При суброгації перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку, оскільки при переході права вимоги до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема це стосується і права на подання позову, в тому числі щодо часу виникнення права на позов, - з моменту дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої заподіяно шкоду.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі.
Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.
Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013, згідно з яким, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
Важливою ознакою понять є те, що при суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.
Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Враховуючи викладене та роз'яснення щодо застосування понять «регресу» та «суброгації», колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова у задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, відповідає дійсним обставинам справи.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, щодо того, що позивач звернувся до Скадовського районного суду Херсонської області в межах строку позовної давності, а тому у даній справі строк звернення до суду підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Українська страхова група» - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 2 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко