Справа № 22-ц/796/8692/2013 Головуючий в І інстанції: Фролова І.В.
20червня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
Апеляційний суд, -
У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у розмірі 1 081 360,00.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2013 рокувказаний позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ «ВТБ Банк» на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування шкоди 1 081 360 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. в інтересах ПАТ «ВТБ Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В суді апеляційної інстанції представники ПАТ «ВТБ Банк» - Камша О.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули.
ОСОБА_4 звернулася до суду із письмовими поясненнями, у яких просила розгляд справи, призначений на 20 червня 2013 року, проводити без її участі, апеляційну скаргу ПАТ «ВТБ Банк» просила задовольнити.
Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із терміновим відрядженням ОСОБА_3 та його представника за межі міста Києва, однак доказів на підтвердження поважності неявки у судове засідання суду не надано, у зв'язку із чим колегія суддів уважала за можливе слухати справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При розгляді справи судом установлено, що 19 лютого 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк») та
ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 91/08В. Відповідно до вказаного кредитного договору відповідач надав ОСОБА_7 кредит в розмірі 130 069,00 доларів США, а ОСОБА_7 зобов'язалась повернути кредит в строк до 18 лютого 2011 року зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами.
19 лютого 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань
ОСОБА_7 за вказаним кредитним договором було укладено договір застави № 55/08В-А, в якому предметом застави визначено рухоме майно - автомобіль марки Mercedes-Benz, модель CL 600, 2007 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 Зазначене обтяження на предмет застави було зареєстровано ПАТ «ВТБ Банк» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21 лютого 2008 року.
3 червня 2008 року ОСОБА_7 зняла з реєстрації та здійснила відчуження автомобіля - предмету застави ОСОБА_8, без згоди на те відповідача ПАТ «ВТБ Банк» та не дивлячись на обтяження автомобіля.
6 червня 2008 року та 27 жовтня 2008 року ОСОБА_4, як посадовою особою ПАТ «ВТБ Банк», було складено і підписано Акти перевірки стану і наявності майна, переданого в заставу, в яких було відображено наявність автомобіля Mercedes-Benz, модель CL 600 у ОСОБА_7
В подальшому, а саме 9 грудня 2008 року зазначений автомобіль був зареєстрований за позивачем з видачею йому тимчасового талону про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, а 11 червня 2009 року позивачу було видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (листи управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області №14/1471 від 24 лютого 2009 року, лист Державтоінспекції РП ВРЕП-2 ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 14/2-РЕР/1 від 19 березня 2011 року, а.с. 29, 64, 65).
Зважаючи на неналежне виконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором № 91/08В від 19 лютого 2008 року, внаслідок чого утворилася значна заборгованість перед відповідачем ПАТ «ВТБ Банк», останнім було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку в рахунок погашення заборгованості.
4 серпня 2011 року Печерським районним судом міста Києва було прийнято рішення, яким позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 було задоволено в повному обсязі шляхом звернення стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 91/08В від
19 лютого 2008 року (а.с. 7-8).
11 листопада 2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 4 серпня 2011 року, в рамках якого 3 травня 2012 року автомобіль Mercedes-Benz, модель CL 600, 2007 року випуску, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1, було реалізовано на аукціоні (Протокол №1-К-538-ПЧ-з з реалізації арештованого рухомого майна).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Дане положення також закріплено в статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у відповідності з якою, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.
Апеляційним судом установлено, що реалізуючи своє право на звернення стягнення на заставлений автомобіль, ПАТ «ВТБ Банк» діяв у межах чинного законодавства України, і правомірність зазначених дій підтверджується, зокрема, рішенням Печерського районного суду міста Києва
від 4 серпня 2011 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 1 серпня 2012 року встановлено наявність у діях
ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 366 КК України. На думку суду першої інстанції, оскільки шкода ОСОБА_3 була завдана саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, як посадової особи ПАТ «ВТБ Банк», то відповідно до статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України відшкодування такої шкоди має бути покладено на відповідача по справі - ПАТ «ВТБ Банк».
Проте, із такими висновками суду погодитись не можна, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 1 серпня 2012 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 за статтями 364, 366 Кримінального кодексу Україна була закрита у зв'язку зі спливом строків давності (а.с. 9-10).
У вказаній постанові були встановлені наступні обставини.
ОСОБА_4 відповідно до наказу № 32-ОС від 29 січня 2008 року працювала на посаді начальника відділу продажів роздрібнених продуктів відділення № 40 Дніпропетровського філіалу ПАТ «ВТБ Банк». Відповідно до Посадової інструкції начальника відділу продажів, а також згідно з Порядком роботи із заставним майном у кооперативному та роздрібному бізнес-направленнях №65 від 24 вересня 2007 року працівник, який працює із заставним майном, особисто здійснює перевірку наявності об'єкту застави, огляд стану об'єкту застави, умови зберігання, слідкує за відповідністю встановленого графіку перевірок, здійснює перевірку предмета застави шляхом перевірки наявності актів перевірки у кредитних справах.
Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від
1 серпня 2012 року було встановлено, що ОСОБА_4, будучи керівником відділу продажів роздрібних продуктів відділення № 40 Дніпропетровського філіалу ПАТ «ВТБ Банк», здійснила злочин у сфері службової діяльності.
Зокрема, 6 червня 2008 року та 27 жовтня 2008 року ОСОБА_4, як посадова особа ПАТ «ВТБ Банк», діючи умисно, використовуючи своє посадове становище в інтересах третіх осіб, в порушення п. 5.18.4, п. 5.18.6 «Порядку роботи з заставним майном в корпоративному та роздрібному бізнес напрямках ВАТ «ВТБ Банк» №65 від 24 вересня 2007 року, п. 1.4., п. 3 Посадової інструкції «Начальника відділу продажу роздрібних продуктів» Відділення №40 ВАТ «ВТБ Банк» «Дніпропетровського регіональної філії», п. 6 Кредитного договору №91/08В від 19 лютого 2008 року, п. 9 Договору застави №55/08В-А від 19 лютого 2008 року склала і підписала сфальсифіковані Акти перевірки стану і наявності майна, переданого в заставу, в які внесла завідомо неправдиву інформацію щодо наявності автомобіля «Mercedes-Benz CL 600» у ОСОБА_7, який, на час складання даних Актів, фактично було продано ОСОБА_8, а далі продано ОСОБА_3
Як зазначено у постанові Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, в результаті умисних дій ОСОБА_4, вчинених шляхом зловживання службовим становищем і службового підроблення, було заподіяно суттєву шкоду ПАТ «ВТБ Банк» у вигляді створення обстановки, яка ускладнює банківській установі здійснювати основні функції - кредитування і звернення стягнення на заставне майно для реалізації своїх законних прав, тобто створення суттєвих перешкод у роботі ПАТ «ВТБ Банк».
Викладене вище дає підстави дійти висновку, що на момент складання Акту від 6 червня 2008 року заставний автомобіль уже був незаконно, без відома та згоди ПАТ «ВТБ Банк», відчужений ОСОБА_7 третій особі (відчуження автомобіля відбулось 3 червня 2008 року), внаслідок чого, як зазначено в постанові Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 1 серпня 2012 року, саме ПАТ «ВТБ Банк», а не ОСОБА_3 чи будь-яким іншим особам, була заподіяна шкода.
Дії ОСОБА_4 щодо перевірки стану і наявності майна, переданого в заставу, жодним чином не могли сприяти, попередити або перешкодити відчуженню ОСОБА_7 заставленого автомобіля ОСОБА_8, а в подальшому і ОСОБА_3, оскільки вищезазначений Акт є внутрішнім документом ПАТ «ВТБ Банк», він не створив передумов та не був підставою для відчуження ОСОБА_7 третім особам, зокрема, позивачу, заставленого автомобіля.
Колегія суддів дійшла висновку, що неправомірні дії ОСОБА_4, як посадової особи ПАТ «ВТБ Банк», не могли заподіяти та не заподіяли будь-якої шкоди ОСОБА_3, що є предметом судового розгляду у даній справі, а тому відсутні правові підстави для стягнення зазначеної шкоди з ПАТ «ВТБ Банк» на підставі статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: протиправність діяння її заподіювача; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними й між ними є безпосередній причинний зв'язок та вина заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано доказів заподіяння йому шкоди саме внаслідок дій ОСОБА_4, як посадової особи ПАТ «ВТБ Банк», чи ПАТ «ВТБ Банк» як юридичної особи, так само не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_4 чи ПАТ «ВТБ Банк» та заподіянням шкоди, а також не доведено вини
ОСОБА_4 або ПАТ «ВТБ Банк» у заподіянні шкоди позивачу. Більше того, відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 1 серпня 2012 року встановлено, що в результаті умисних дій ОСОБА_4 шкода заподіяна саме ПАТ «ВТБ Банк».
За таких обставин оскаржуване рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2013 року назвати законним та обґрунтованим не можна, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкодивідмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко