18 червня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/2433/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Сировні Я.А.,
за участю:
представника позивача - Вербицької П.А., Марченко Н.В.,
представника відповідача - Оринчина В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ареал" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
29 квітня 2013 року Приватне підприємство "Ареал" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2013 року №0000352200, №0000362200.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 08 лютого 2012 року №169/22/30296539, складений на підставі проведеної Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 434403,75 грн. та за платежем податок на додану вартість у розмірі 413801,11 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки від 08 лютого 2012 року №169/22/30296539, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки вони спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами, а підстави для проведення перевірки у відповідача були відсутні.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.
У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на прибуток у сумі 347522,70 грн. та пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 330973,69 грн. Зазначав, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Оскільки, фактичного здійснення господарської операції не було, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Вказував, що понесені позивачем витрати від отримання товарів здійснювалися на підставі безтоварних операцій по ланцюгу постачання, а отже, збільшення ПП "Ареал" валових витрат з податку на прибуток та формування податкового кредиту відповідач вважає неправомірним.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Ареал" зареєстроване як юридична особа 03 лютого 2000 року Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, код ЄДРПОУ 30296539, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Головного управління статистики у Полтавській області серії АА №838877 /том ІІ, а.с. 58/.
У період з 05 лютого 2013 року по 08 лютого 2013 року працівниками Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Ареал" (код за ЄДРПОУ 30296539) з питань правомірності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт від 08 лютого 2012 року №169/22/30296539 /том І, а.с. 15-37/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення вимог:
- пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, чим завищено податок на прибуток у сумі 347522,70 грн.;
- пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підприємством до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, які проведено на підставі безтоварності операцій по ланцюгу постачання товару, чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 330973,69 грн.
На підставі Акту перевірки Полтавською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року №0000352200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 413807,11 грн., у тому числі 330973,69 грн. за основним платежем, 82833,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 14/; та №0000362200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 434403,75 грн., у тому числі 347523,00 грн. за основним платежем, 86880,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 13/.
Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Пунктом 79.2. статті 79 цього ж Кодексу передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, у випадку, передбаченому підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, виключними передумовами для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є: виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та факт ненадання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків (ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор") виявлено факти про порушення платником податків податкового законодавства /том ІІ, а.с. 112-124/.
10 січня 2013 року на адресу ПП "Ареал" відповідачем направлено запит №10/10/22-42 про надання підтверджуючих документів щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року.
Крім того, зазначений запит містить застереження, що у разі ненадання пояснення та їх документального підтвердження по вищезазначених операціях, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підприємстві буде ініційовано проведення позапланової документальної перевірки /том І, а.с. 38/.
Листом від 22 січня 2013 року №1 ПП "Ареал" надано відповідачу копії наявних у позивача підтверджуючих документів щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року /том І, а.с. 39-40/.
Із дослідженої у судовому засіданні копії супровідного листа від 22 січня 2013 року №1 встановлено та не заперечується представниками позивача, що пояснень щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року ПП "Ареал" надано не було.
Таким чином, оскільки ПП "Ареал" не надано відповідачу пояснень щодо взаєморозрахунків ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року, суд приходить до висновку, що у відповідача були наявні підстави для ініціювання проведення позапланової документальної перевірки ПП "Ареал".
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 зазначеного Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України відповідачем прийнято наказ від 01 лютого 2013 року №124 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Ареал" (код за ЄДРПОУ 30296539) з питань правомірності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року /том ІІ, а.с. 111/.
Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено та не заперечується представниками позивача, що повідомлення про перевірку та наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Ареал" вручені під розписку 04 лютого 2013 року директору ПП "Ареал" Батрак І.Е.
Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка підприємства позивача проведена на підставі та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, посадові особи відповідача під час проведення перевірки та складання Акту перевірки діяли на підставі та у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, протиправності у їх діях судом не встановлено.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25 березня 2013 року №0000352200, №0000362200, суд виходить з наступного.
Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо правомірності формування ПП "Ареал" податкового кредиту та обґрунтованості суми, віднесеної до валових витрат.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За приписами пункту 138.2. статті 138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.8 статті 138 зазначеного Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включається до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно пункту 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця /пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України/.
Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.
Судом встановлено, що 17 квітня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №17-04/12 /том І, а.с. 53/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою /зерно/ (далі - Товар).
Крім того, 21 травня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №21-05/12 /том І, а.с. 76/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сою /зерно/ (далі - Товар).
Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.
Відповідно до пункту 5.1. Договору одночасно з розвантаженням товару Покупець зобов'язаний передати Продавцю довіреність на товар, форма якого повинна відповідати формі, встановленій чинним законодавством України і заповнена належним чином.
Продавець, у свою чергу, зобов'язаний передати Покупцеві наступні товаророзпорядчі і інші документи, що відносяться до товару, у тому числі рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну.
На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 61-75, 78-94/.
Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.
Досліджені у судовому засіданні копії видаткових накладних від 23 квітня 2012 року №626 /том І, а.с. 62/, від 24 квітня 2012 року №627 /том І, а.с. 65/, від 25 квітня 2012 року №628 /том І, а.с. 68/, від 26 квітня 2012 року №629 /том І, а.с. 71/, від 27 квітня 2012 року №630 /том І, а.с. 74/ виданих ТОВ "Ангстрем Континенталь" та встановлено, що у зазначених видаткових накладних відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: накладні не містять прізвищ, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Копії рахунків-фактури, наявність яких передбачена пунктами 5.1. Договорів від 17 квітня 2012 року №17-04/12 /том І, а.с. 53/ та від 21 травня 2012 року №21-05/12 /том І, а.с. 76/ подано не було, причини неможливості подання зазначених документів суду не пояснено.
Також, на підтвердження відповідності якості придбаного товару вимогам пунктів 2.4 Договорів позивач не надав підтверджуючих документів та не повідомив про причини неможливості їх подання.
Крім того, судом встановлено, що 19 лютого 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ліга" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №19/0212-С /том І, а.с. 99/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).
Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.
Відповідно до пункту 5.1. Договору у момент передачі Товару Продавець надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.
На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 107-133/.
Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.
Також, 18 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ліга" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №18/0312-С /том І, а.с. 134/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).
Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Технічні умови. Соя.
Відповідно до пункту 5.1. Договору у момент передачі Товару Продавець надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну.
На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 135-164/.
Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.
Крім того, 16 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Матадор" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №16/0312-С /том І, а.с. 170/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зерно сої (далі - Товар).
Згідно пункту 2.3 Договору Покупець оплачує Продавцю вартість Товару згідно виставленого рахунку-фактури.
Пунктом 2.4. умов Договору передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам: ДСТУ 4964:2008 Соя.
На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: рахунка-фактури, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних /том І, а.с. 176-187/.
Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.
Досліджені у судовому засіданні копії видаткових накладних від 22 березня 2012 року №2039 /том І, а.с. 177/, від 23 березня 2012 року №2040 /том І, а.с. 180/, від 26 березня 2012 року №2041 /том І, а.с. 183/, від 27 березня 2012 року №2042 /том І, а.с. 186/, виданих ТОВ "Матадор", з яких встановлено, що у зазначених видаткових накладних відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: накладні не містять прізвищ, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Також, 25 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "ВК "Віконні системи" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №25/0312-С /том І, а.с. 190/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар (плита дорожня ПДС 3 х 2 х 0,16).
На підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до суду надано копії: рахунка-фактури, податкової накладної, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної /том І, а.с. 195-199/.
Факт оплати за придбаний товар представниками сторін не заперечується.
Із дослідженої у судовому засіданні копії видаткової накладної від 29 березня 2012 року /том І, а.с. 196/ вбачається, що відсутні дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме: відсутня посада, прізвище, ініціали особи, що прийняла товар.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).
Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року, №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернуто увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до вимог статті 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
Суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" на час укладення та виконання згаданих договорів були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус платника податку на додану вартість.
Однак, згідно наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 207-223/ станом на червень 2013 року судом встановлено, що протягом 2013 року до ЄДР внесено записи про припинення державної реєстрації юридичних осіб ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" у зв'язку з визнанням їх банкрутом, що ставить під сумнів цілі діяльності даних підприємств.
Крім того, документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена у податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Так, постачання товарів завжди супроводжується рядом заходів пов'язаних з перевіркою якості самих товарів, їх транспортуванням, прийомом та обліком.
На підтвердження виконання кожного окремого договору позивачем було надано перелік первинних документів, які, на думку позивача, свідчать про реальність здійснених операцій та відсутність у сторін договорів умислу на уникнення від сплати податків, чи заподіяння інтересам держави та суспільства будь-якої шкоди.
Однак, на уточнюючі запитання суду представники позивача не змогли пояснити, хто саме та кому виписував довіреності на отримання товару, який придбавався, яким чином відбувалось/контролювалось зважування товару, як визначалася його кількість тощо.
Разом з тим, суд вважає, що з'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарських операцій, викладених в акті перевірки або зафіксованих іншими доказами.
Судом враховано принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Якщо позивач без поважних причин не надає доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених у основу ухвалених ним спірних рішень, у позові платника податків може бути відмовлено.
Оскільки, на вимогу суду позивачем не надано належні первинні документи, які б підтверджували саме фактичне виконання вказаних договорів (реальність здійснення господарської операції), у відповідності до їх суті, суд не вважає за можливе підтвердити доводи позивача, викладені у позовній заяві.
У сукупності наведене свідчить, що укладання Договорів та перерахування за ними коштів при одночасній недоведеності фактичного виконання послуг фактично було спрямовано на отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за даними договорами, а понесені за цими договорами витрати не можуть бути визнані такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача (правомірними).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП "Ареал" з ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" представниками позивача надані суду копії судових рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду щодо ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Ліга", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Матадор" /том ІІ, а.с. 136-202/.
На уточнююче запитання суду, які саме факти можуть підтвердити зазначені рішення, представники відповідача не змогли надати жодних пояснень.
Досліджені у судовому засіданні копії рішень не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки рішення судів не містять посилань на господарські операції з ПП "Ареал", крім того, не завірені належним чином, не містять відповідних підписів, печаток, посилань на джерела їх роздрукування /том ІІ, а.с. 136-202/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятого ним рішення.
Допущення арифметичних помилок під час розгляду справи у суді по визначенні суми збільшення грошового зобов'язання судом не встановлено.
Отже, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, їх відповідність приписам підпункту 54.3.2. та пункту 123.1. Податкового кодексу України, який набрав чинності на час ухвалення оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних рішень відсутні.
У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи та пояснення представника позивача у судовому засіданні не спростовують висновків, викладених в Акті перевірки та встановлених у судовому засіданні, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Ареал" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.
Суддя Л.М. Петрова